друга частина статті про Фламінго: https://dl-news.defence-line.org/?p=71083
для навігаційної системи TERCOM, як мінімум, потрібні вхідні дані, а як максимум, - окрема технологія їх обробки.
при совку існували спец. військові частини, які займалися цифруванням рельєфу день і ніч на оптичних стереосистемах. це були підприємства, які готували собі кадри починаючи зі шкільної парти. своя підготовка, плюс технікум як мініум, плюс військові геодезісти. цих топографічних в/ч було три, наскільки пам'ятаю, і одна з них - у сімферополі (це там де прапора застрелили у 14-му).
технолгогії змінилися з тих пір сильно, апарати СПА уже не потрібні, але вкрай потрібні люди. і вишкіл. це спеціалісти (і керівники проектів) - штучний вузького напряму крихкий товар. на їх вирощування потрібен час і навички дешифрування основи. чуйка, як результат практичного досвіду, а це не купиш за гроші.
тому, наміри штілєрмана отримати скорий результат, створюючи TERCOM практично з нуля - дурість, окозамилювання, чуш.
знайти цифрувальника ще можна, тупнути у бік київського топо-технікуму теж, але це ніяк не вирішить технологій верифікації і створення проєкту. бо кожний пуск унікальний настільки, наскільки унікальний рельєф для прольота до цілі. тодішні совкові специ знали гірські ущілини афгану, чи топографію міста балтимора краще ніж міста де мешкали самі.
ехх-х.. тут не окремі камені під водою, а великий бар'єрний кораловий риф.. автору статті - безумовний плюс, що тут скажеш.
