Ну от не мішали би священники віру з політикою.
У нас не всі громадяни віруючі християни, а президент має дбати про інтереси всіх громадян. Та й Європа, з якою ми співрацюємо, скотилася в лівацкі ідеї.
Тут і так у Петра досить тонкий момент, бо він позіціонує себе як християнин.
Але змушений виконувати функції президента світської країни. Закони в якій, до речі, приймає ВР, а слідкувати за їх виконанням має президент.
Отже, він поступає досить мудро - віддає Богу Богове, а кесарю - кесареве.