Відкритий лист до голови МВС Арсена Авакова з приводу убивства Олександра Музичка
Шановний Арсене Борисовичу!
З глибоким сумом прочитала Ваші пояснення у Фейсбук з приводу убивства члена проводу партії Правий Сектор Олександра Музичка.
Ви пропонуєте залучити представника громадськості до службової перевірки, чи правомірно працівники міліції застосували зброю [при затриманні озброєного бандита]. При цьому Ви – впевена, абсолютно свідомо – ставите знак рівності між Музичком і лідером якої-небудь бандгрупи, яка, скажімо, викрадала людей і відрізала їм пальці, вимагаючи викуп.
Звісно, таких людей слід затримувати, а якщо вони відстрілюються, стріляти у відповідь, і жоден представник громадськості не матиме що проти цього заперечити.
Але людина, яку убили за Вашим наказом, не була кримінальним злочинцем. Музичко був членом керівництва партії, завдяки якій особисто Ви, Арсене Борисовичу, перебуваєте зараз при владі, а не в бігах за кордоном.
Це була людина, яка в разі поширення російської агресії на материкову Україну очолила б спротив на західноукраїнських землях.
Це була людина, через смерть якої у ворожому сегменті Інтернету зараз панує справжня ейфорія. Чи раділи б наші вороги, якби все було так, як Ви намагаєтесь представити – під час звичайної спецоперації правоохоронці вбили бандита, який тероризував місцеве населення?
До того ж Музичко нікого не вбив, не скалічив тощо. І наслідком окремих неоднозначних вчинків, які він справді робив, мала бути не кримінальна справа і ліквідація, а приватна розмова між Вами і Ярошем і подальше публічне примирення.
Шановний Арсене Борисовичу, давайте називати речі своїми іменами. Ви, користуючись службовим становищем, скоїли політичне вбивство з особистих мотивів. Бо Музичко публічно погрожував Вам і це підривало Вашу владу й авторитет.
Такими речами не займалися навіть Янукович із Захарченком.
Цинічна міліцейська брехня про те, що Музичко нібито застрелився сам, показує, що ніякого розслідування і покарання винних не планується.
Ви скоїли це в особливо тяжкий для нашої держави час, коли саме її існування перебуває під загрозою, коли у східних регіонах майже відкрито працює ворожа агентура, коли вороги як на подарунок чекають на будь-яку нашу помилку, а особливо – на криваві конфлікти між людьми, що зробили Майдан.
Далі Ви, без сумніву, спробуєте роззброїти і ”зачистити” Правий Сектор, що рівнозначно урочистому врученню Путіну ключів від української столиці.
Я все розумію – Захід вимагає роззброїти “радикалів”, інакше не дасть грошей. Це означає лише те, що їх слід переконати, що всі радикали роззброєні, залишились тільки законні воєнізовані формування. А як інакше? Де вони були, коли у нас забирали Крим – там само вони будуть, коли в нас забиратимуть Київ. А такі, як Сашко Білий, битимуться за Україну до останнього.
Розумію також, що ”цивілізований” Захід неодмінно буде на Вашому боці – людина ходила зі зброєю і погрожувала представнику влади! Але Ви не з Заходу приїхали. І чудово знаєте, що якби не незаконна зброя, що з’явилася на Майдані в ніч на 20-е лютого, незаконно добута такими хлопцями, як Музичко – ми усі зараз були б – хто в тюрмі, хто за кордоном. А Захід висловлював би “глибоку стурбованість”.
Коротше, Арсене Борисовичу, кожен має право на помилку. Але за помилки слід платити. У Вашому разі – відставкою.
Йдіть у відставку, не компрометуйте нову владу причетністю до замовних убивств. Не зраджуйте Україну ще раз.
Олена Білозерська,
журналіст і громадський діяч
P.S. Після перемоги Майдану я цілий місяць прожила спокійно, не чекаючи непроханих візитерів. Підозрюю, що після цього листа мій спокій закінчився. Що ж, так, значить так. Мовчати не буду.
