Трохи про Норвегію по пунктах тієї цитати.
1) Дороги. Плюси: основні траси добре фінансуються, й перебувають у доброму стані. Витрачається купа грошей на підтримку стану доріг, які ведуть у малонаселені райони, котрі не могли б підтримувати таку інфраструктуру самотужки. Часто прокладають так, щоб мати можливість увімкнути підігрів (це має сенс взимку на коротких ділянках з градусом нахилу 30 та більше).
Мінуси: якщо ваша комуна або район не піклується про стан доріг, то вони у вас будуть такому ж типово вбитому стані, як й середньостатистична вбита дорога в Україні. Як не смішно, інколи вбиті дороги мають багаті райони (як приклад - Kjelsås). Відчутні снігопади й взагалі "повноцінна", як в Україні, зима вбиває дороги так само швидко: якщо шосе біля мого будинку ремонтують кожного року, то про пішоходну частину того сказати не можна. Як наслідок, вона виглядає так само, як й будь-яка занедбана дорога в Україні: з горбами та тріщинами.
2) Російська мова: дякувати Богу, нема такої біди
Взагалі, так історично склалося, що Норвегія багата на діалекти, що дуже між собою розрізняються. Офіційних мов три. Перша, й фактично основна - це "книжкова мова", bokmål, правопис якої взято з, фактично, данської. Друга, "новонорвезька", це фактично один з чотирьох найбільш розповсюджених діалектів. Третя, саамська, є мовою саамської меншини. Її, окрім них, ніхто не розуміє.
3) Інтернет. До 2016 року мені доводилося сидіти на тарифі 5Мб вхід/1Мб вихід за 500 крон (грубо кажучи, 1500 грн)
Наразі ситуація для мене та багатьох інших вже змінилася на значно кращу, але грубо кажучи - Україна була і є далеко попереду Норвегії в цьому сенсі. Натомість ситуація з мобільним інтернетом краща, ніж в Україні.
4) Бюрократія. Напряму порівнювати важко, але загалом за відчуттям можна сміливо сказати, що вона більш-менш така сама. Наприклад, два тижні тому ми тут займалися тим, що замовляли (електронно) довідку з поліції для того, щоб віднести її до поліції.
5) Права та автівки. Норвегія вимагає обов'язкової пересдачі прав резидентами країни (й мають взагалі-то рацію) з обов'язковим проходженням місцевих курсів (півроку та десь 40 000 крон). Наскільки я знаю, для громадян ЄС є якісь варіанти пом'якшити свою долю, але чесно скажу, що на цьому не розуміюся.
Автівки обкладаються так званим екологічним податком, який вираховується з обсягу двигуна внутрішнього згоряння. Таким чином, електроавтивки уникають цього податку, й автоматично стають досить привабливими для користувача. На додаток до того, Норвегія запровадила заохочуючі заходи для того, щоб електроавтівки брали більше: їм давали право безкоштовного проїзду платними дорогами, правом їзди по смузі для автобуса (там має право їхати тільки автобус та таксі), тощо. Цього року дія більшої частини цих заохочувальних заходів спливає.
6) Паління. В Норвегії палить відносно мало людей: більшість користується снусом (табачна суміш у паперці, котру кладуть до рота, й всмоктують никотин через слизову оболонку). Для тих хто палить цигарки, є місця для паління. У внутрішніх приміщеннях не палять.
7) Заклади у Норвегії діляться на чотири типи. Перший - дорого(щось біля 2000 крон/6000 грн на персону), високий рівень кухні/дизайну/обслуговування. Другий - дорого, ніякого рівня
Третій - помірно (500-600 крон / 1800 грн на персону), дизайн тематичний. Четвертий - то піцерія та кебаб, в найкращих традиціях "клейонка-топік".
Ціни на алкоголь у барі складають десь в середньому 125-180 крон (375-540 грн).
8) Псувати фасади витворами саморобного дизайну в Норвегії по-перше подекуди не можна (велика частка нерухомості - у особливому типу власності, де... як би так сказати, усі мешканці нібито орендують право на володіння хатою у місцевого ОСББ, котрий має звіт правил, й вирішує абсолютно все - від кольору фарби та фірми, де ту фарбу замовляти, й до права тримання тварин у помешканні. Власників оселі, котрі порушують правила, ОСББ може змусити продати оселю), а по-друге народ просто не дуже цим страждає. Все одно вибір вікон на місцевому ринку не так щоб був дуже різноманітним.
9) Вулична злочинність, звісно, значно менша, хоча існують місця де вирогідність пригод відносно висока. Грабіжники та гвалтівники є, практично стовідсотково, "понаїхавшими". Самі грабіжники при цьому настільки м'якенькі, що у випадку зіткнення з українцями, без мобільного телефону та з копняками опиняються самі грабіжники (зараз такі випадки вгалалі більш не виникають, бо всі зацікавлені особи вже навчилися розрізняти наш акцент).
Вулична злочинність у невеликих містах на півночі взагалі не прижилася. Ніхто не знає точно, з чим це пов'язано, але дехто натякає на зв'язок між тим, що на півночі зброя є у кожного першого, а відсоток "прикрих самогубств" серед "понаїхавших" на півночі був настільки аномально високим, що уряд перестав їх туди відправляти.
10) Моральні норми - плюс мінус як в Україні, з відмінностями по ставленню до виховання дітей(відсутність навять натяку на ремень; відсутність популярного в Україні бажання натренувати дитину на 150 мов та диферинційнй рівняння у віці п'яти років), та у культурі праці (при цьому, на мою думку, останнє здебільшого пов'язане з існуванням профспілок).
11) Рівень життя. Без питань, вище.
12) Заощадження електрики та тепла - десь на рівні України, або гірше. Для розуміння - наша оселя споживає в три рази менше енергії порявняно з такими ж оселями, де живуть місцеві (й порівняно з попередніми власниками).
13) Коли у зв'язку з лісними пожежами в моєму районі коммуна просила людей не витрачати воду на поливання газонів, люди спокійно поливали газони. Воду не заощаджують на користуванні; втім про її заощадження думають під час планування ванної кімнати, й багато хто обмежується душовою кабиною (власне, так воно дійсно краще).
14) Чесно кажучи, податки - то така тема, яку важко порівнювати напряму. Тому омежуся тим, що ПДВ у Норвегії є трьох типів (25% загальний, 15% на місцеві товари типу огірків, 12% на квитки на проїзд, кіно, бронювання готелів), а з зарплатні у 86 000 крон людиною сплачується 33 800 крон податків (але це просто для прикладу, бо шкала є прогресивною, й бува по-різному в залежності багато від чого).
15) Пиво Frydenlund не гірше й не краще за українські аналоги
16) Не знаю, що там зараз вміє Приват, тому коментувати не можу - але, чесно кажучи, маю враження що якраз у галузі безготівкових розрахунків Норвегія далеко попереду. За все можна сплатити карткою, рахунки приходять й автоматично сплачуються з клієнт-банку, можна швидко перевести гроші будь-якій людині, скрізь двофакторна аутентифікація, тощо.
