вони вимагають виключно через нашу беззубість...
ми звертаємося до всіх з проханнями: по газу, по кредитах, по зброї...
і готові нічого не уявляти з себе в обмін на місяць/квартал/рік миру та спокою...
реально ж ми всі роки проїдали власне майбутнє і у Криму воно вже прорвалося у реальність...
зараз нас розігрують як приз... і ми цікаві не самі по собі, а як те, що може дістатися комусь іншому...
кому як, а мені така позиція не до вподоби...
треба чи битися, чи бути практичними до кінця...
а то - ми втратили, а вимог до нас не поменшало...