були вже тут ці фото.
а що тут такого? фото мертвих ворогів, всього лиш.
Смакувати їх смерть я не буду, і загалом до смерті своєї і чужої треба ставитися з повагою
але й від перегляду цих фото апетиту і сну не втрачаю.
"хто з мечем до нас прийшов, від меча і загине"
п.с. чи зі мною щось не так?
п.п.с. памятаю 18 лютого у ЛЬвові я відносив 2 британські армійські каски МК-6 до автобусів які відправлялися на Київ на Майдан. Лише через кілька днів прийшло усвідомлення що, може, когось з тих людей які курили перед відправкою, вже немає в живих. То чому я маю сумувати за мертвими ворогами? Єдине питання - чому так мало? і чому так пізно? Чому мали загинут солдати-волиняки під Волновахою, солдати і ген.Кульчицький у збитому вертольоті, герої з батальойну "Донбас"?
на Майдані я дивувався і жалів, чому таке велике співвідношення втрат, чому так мало вбитих і поранених беркутівців - тепер настав наш, Українців, час бути безжалісними і лити кров ворогів, заслужено і сторицею
