Я не стояв щодня на Майдані…
Так, було таке, що якось заїхав, привіз їжу, воду, 20-ть ковдр, пофотографувався з людьми …потім заїхав, привіз 20 000 грн, шукав, кому віддати, якісь дядьки, сказали: «Ну,та кидай сюди…», маючи на увазі велику прозору скриню. Гроші були взяті з «вар*ятівських» концертів, тож це було багато пачок, перев*язаних гумками по 20,50,100 грн. Я то все розривав і пихав у скриньку. Один з дядьків казав іншому, що сума велика, треба покликати старшого, інший казав, що не треба… М*яко кажучи, мені таке не сподобалось, але мать його туди, все для Революції. Ще раз пофоткався… Потім стояли з хлопцями з Тернополя, Києва, Стрия, Коломиї…часто фоткався… в якийсь момент відчув, що фоткатись вже харить…
Потім на горизонті з*явились інші побратими,які були чіткішими та конкретнішими. Принаймні, чітко вказували на що і куди підуть гроші, які я можу дати. Звітували. І понеслось…автобуси, автобуси, автобуси, полікарбонатні окуляри, «защітка»…потім Віктор, хороший чоловік з майданівського середовища (дай Тобі Боже здоров’ячка), чітко окреслив мою подальшу перспективу. Звучало це, приблизно, так: «Щоб сраки твоєї не було на Майдані, ти корисніший поза…». З одного боку була образа. З іншого – дякую,бо лишився живий.
Разом з хлопцями з «вар*яти-шоу», друзями, однодумцями і представниками української діаспори, я зміг акумулювати сотні тисяч гривень на потреби Майдану. Конкретну цифру не вказую, бо коли перевалило за пів-мільйона, рахувати перестав. Це була середина лютого…
До чого я це все веду?! Зараз гостро стоїть питання, що робити з барикадами на Майдані?! Чи можу я, як людина, яка не стояла денно і ночно на Майдані щось вимагати? Теоретично, вряд чи. Проте… з тих людей, з якими я контактував на Майдані, на ньому ж не залишилось нікого!!!!!
Одні повернулись додому працювати і поповнювати зруйнований бюджет країни, інші поїхали воювати на Схід. Спілкуюсь з іншими хлопцями, які вкладали у Майдан купу власних коштів… нам всім це все, що зараз відбувається, не подобається!!! Ми підтримували Революцію, знали за що боремось. Люди, які зараз залишились на Майдані, зі скриньками «На допомогу Майдану», Ви що, африканські масаї?! Особливо «харять» ті, хто попиваючи півасік, ходять по Хрещатику в розкішній екіпіровці та «броніках», в той час, коли ми тут раком стаємо, щоб назбирати на ті броніки для хлопців, що боронять наш спокій під Краматорськом, Славянськом і т.д.
Журналісти Нового каналу привезли з Майдану такі матеріали, після яких хочеться повіситись, коли бачиш, хто там живе! Ні, я достеменно розумію, що там залишилась когорта тих, хто за люстрацію, революцію і т.д., але, панове, якщо Ви не можете очистити територію від цих пристосуванців, які «бриють лаве» з туристів, набухуються і дискредитують ідеї Майдану, то чи не простіше розігнати все це до бісової матері???!!!!
Повірте, для того, щоб висловити своє «фе» новій владі, постійний «Майдан» не конче потрібен. Зараз тільки «свисни» і він збереться. Розходьтесь, хлопці… треба дати місту передихнути. А як потреба буде, то на автобуси ми гроші знайдемо! І на все інше…
Хрін з ним, хоча б проїжджу частину звільніть! І «броніки» на армію віддайте…
[Сергій Притула]
