http://uk.wikipedia.org/wiki/25-%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B0_(%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0)
25 опдбр у 2014 році[ред. • ред. код]
28 січня 2014 року на закритій нараді в Кабміні Микола Азаров поставив завдання міністру оборони Павлу Лебедєву терміново передати до складу Внутрішніх військ два армійських з'єднання – 95-ту окрему аеромобільну бригаду (Житомир) і 25-ту окрему Дніпропетровську повітряно-десантну бригаду. Замість Житомирської бригади Лебедєв вирішив передати 79-й окремий аеромобільний полк (Миколаїв)[1].
Як повідомляли ЗМІ з посиланнями на Анатолія Гриценка[2][3], 19 лютого 2014 року в.о. міністра оборони України Павло Лебєдєв віддав наказ відправити в Київ 25-ту окрему дніпропетровську повітряно-десантну бригаду та аеромобільний полк із Миколаєва[4][5][6].
Активісти на Дніпропетровщині заблокувати залізничну колію та зупинили потяг, який перевозив військових 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Поблизу залізничної станції Орлівщина 500-700 мітингувальників блокували залізничну колію, кудою прямував потяг із військовими[7]. Тоді десантники 25 аеромобільної бригади почали вантажитися у вантажні автомобілі під Новомосковськом. За словами автора трансляції, десантники повідомили, що «точно потраплять у Київ», і що коли автор запитав, чи будуть солдати стріляти в людей, вони відповіли: «Якщо скажуть, то будемо»[8][9]. Колона машин 25 бригади ВДВ рухалася в напрямку Києва, однак потрапила в ДТП і повернулася. Троє десантників загинуло, вісьмох у тяжкому стані було доправлено в реанімацію[7].
За повідомленням Анатолія Гриценка[10], рота десантників 25-ї опдбр, чисельністю 80 осіб, ще до початку російської агресії була на планових навчаннях у Криму, у Перевальному. З початку війни трималися стійко і чекали наказу. Не дочекалися. І тоді вони прийняли власне рішення: прориватися на материк, разом з бронетехнікою і зброєю! Рота у повному складі, на КАМАЗах і бронетехніці, зі штатною зброєю покинула Крим. Через півострів десантників супроводжував і гарантував безпеку їхнього виходу на материк … російський спецназ[11].
16 квітня 2014 року — під час виконання бойового завдання в рамках АТО у місті Краматорську, бригада була заблокована сепаратистами[12][13], 6 одиниць техніки (БМД-2, БТР-Д, САУ «Нона») бригади було передано невідомим особам, які встановили на них російські прапори[14][15], після чого колона з 6 бронетранспортерів рушила у Слов'янськ. Біля 50 українських десантників перебували у актовому залі адміністрації Слов'янска. За словами заступника "народного" мера Слов'янска, вони здалися без єдиного пострілу[13]. Інша колона з 15 БМД (біля 500 десантників) була заблокована місцевими жителями у селищі Красноторка поблизу залізничного переїзду “Пчолкіне”[13][16]. Після переговорів, виконуючи наказ, який надав командувач ВДВ України полковник Олександр Швець, ці підрозділи здали йому затвори від стрілецької зброї та повернулися до місця постійної дислокації у Дніпропетровській області[17].
17 квітня 2014 року на засіданні Верховної Ради України в.о. Президента України О. В. Турчинов оголосив про те, що бригаду буде розформовано[13][18] за боягузтво і здачу зброї. Генеральною прокуратурою України відкрито відповідне провадження[19][20].
17 квітня 2014 року. Керівник групи «Інформаційний опір» (ІО) Дмитро Тимчук прокоментував заяву в.о. президента Олександра Турчинова. За даними ІО, озвучена Турчиновим версія подій не відповідає дійсності[17][21].
18 квітня 2014 року Міністерством оборони України повідомлено про повернення двох з шести втрачених 25-ою опдбр одиниць техніки у результаті спецоперації[22][23].
Десантники, які повернулися у Гвардійське, розповіли деталі захоплення бронетехніки: «На подъезде к Славянску дорогу перекрыла толпа из женщин, детей, пожилых людей. Они заблокировали технику, а из-за их спин вышли гражданские люди с оружием и бросились разоружать наших парней. Мы могли бы сопротивляться, но у нас был приказ не стрелять.» Крім того, за словами колишнього замкомандира 25-ї бригади, цей підрозділ було укомплектовано резервістами, а за тиждень підготувати десантника неможливо. До того ж вони були з Дніпра, Харкова, Донецька, Луганська[12].
14 червня 2014 року літак ІЛ-76 який заходив на посадку в луганський аєропорт було збито террористами так званої Луганської Народної Республіки за допомогою російскої ПЗРК "Ігла". 40 десатників та 9 членів екіпажу загинули.
