Дальнобійник в США/Канаді. Якщо має свій трак (тягач), то це гарантований середній клас, має далеко за $100 000 річних. Якщо працює в найм на чужому тракові, то менше, це залежить від багатьох обставин.
Умови роботи не зрівняти з колегами в Україні. Сам трак обладнаний здоровенною спальнею із зручними ліжками і усім необхідним для життя - постійний підігрів/кондиціонування, мікрохвильова піч, кофейник, холодильник, солідне стерео, супутникове телебачення і радіо. Якщо хоче більше зручностей, то існує гіганська мережа готелів, мотелів і ресторанчиків, частина спеціально заточена під дальнобійників.
Якість доріг самі бачили. Поліція просто так не зупиняє, лише за порушення. Поліцейських КП на в'їздах/виїздах з міст не існує. Може ввімкнути круїз контроль і пів тисячі кілометрів його не вимикати. Робота водія легенько притримувати кермо.
Такі траки роблять надзвичайно міцними і надійними, легко проходять мільйони кілометрів лише тільки з регулярним техобслуговуванням. Так що водій не є весь в солярці і із збитими від ключів руками, просякнутими мазутом.
Але така робота на великого любителя. А часом від безвиходу. Це спочатку цікаво їздити по всьому континентові. Але щодня по 10 а то і більше годин за кермом, в будь яку пору доби і погоду, без права на помилку. А помилки коштують дуже дорого, коли в тебе 40-60 тонн за спиною на швидкості 100 кілометрів на годину.
І 25-28 днів в місяці ПОЗА ДОМОМ. Із сім'єю живе лише в коротку відпустку. І то, від якої часто відмовляються, щоб заробити більше. Це найважче.
Бувають випадки, коли їздять парами, обидва водії чоловік і дружина. Тоді трохи легше. Але всерівно не фонтан.
То тільки в вестернах водії-дальнобійники круті мени, а в житті втомлені від монотонної одноманітної роботи чоловіки. Які до всього ж мають різні проблеми із нерухомою сидячою роботою.
