Автор Тема: Українська Галицька Армія ( 1918-19)  (Прочитано 738 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline Сергiй SV

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4574
  • Стать: Чоловіча
Українська Галицька Армія ( 1918-19)
« : Червня 24, 2014, 09:49:45 09:49 »
Contra Spem Spero

Offline entp

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4267
  • Стать: Чоловіча
  • Роби, що повинен зробити, і нехай буде те, що буде
Re: Українська Галицька Армія ( 1918-19)
« Reply #1 : Червня 24, 2014, 10:14:27 10:14 »
івано-франківськ. 

за вікнами мого офісу - меморіальний сквер.

там є могила Дениса Січинського - автора мелодії пісні на слова Івана Франка.



неподалік - могили стрільців, які лежать там майже століття.

але  зараз  поруч із ними  чорніють свіжі, цьогорічні могили, вкриті живими квітами  :smilie2:



Іван Франко
Мойсей
Поема
Пролог


Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу.

Невже тобі на таблицях залізних
Записано в сусідів бути гноєм,
Тяглом у поїздах їх бистроїзних?

Невже повік уділом буде твоїм
Укрита злість, облудлива покірність
Усякому, хто зрадою й розбоєм

Тебе скував і заприсяг на вірність?
Невже тобі лиш не судилось діло,
Що б виявило твоїх сил безмірність?

Невже задарма стільки серць горіло
До тебе найсвятішою любов'ю,
Тобі офіруючи душу й тіло?

Задарма край твій весь политий кров'ю
Твоїх борців? Йому вже не пишаться
У красоті, свободі і здоров'ю?

Задарма в слові твойому іскряться
І сила, й м'якість, дотеп, і потуга,
І все, чим може вгору дух підняться?

Задарма в пісні твоїй ллється туга,
І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,
Надій і втіхи світляная смуга?

О ні! Не самі сльози і зітхання
Тобі судились! Вірю в силу духа
І в день воскресний твойого повстання.

О, якби хвилю вдать, що слова слуха,
І слово вдать, що в хвилю ту блаженну
Вздоровлює й огнем живущим буха!

О, якби пісню вдать палку, вітхненну,
Що міліони порива з собою,
Окрилює, веде на путь спасенну!

Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,
Роздертим сумнівами, битим стидом,—
Не нам тебе провадити до бою!

Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.

Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,
Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,
Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,

Твойому генію мій скромний дар весільний.

Д[ня] 20 липня 1905

***
 
http://dhost.info/newbabilon/moisei.html

Offline Зденик

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5625
  • Стать: Чоловіча
  • https://sl8.online/invite/LRPOdQ
    • СЛЕЙТ (Sl8)
Re: Українська Галицька Армія ( 1918-19)
« Reply #2 : Червня 24, 2014, 10:21:24 10:21 »
івано-франківськ. 

за вікнами мого офісу - меморіальний сквер.



Офіс в готелі ?  :smilie10:
Die Herren Politiker - die sind alle doof ! ©

Offline entp

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4267
  • Стать: Чоловіча
  • Роби, що повинен зробити, і нехай буде те, що буде
Re: Українська Галицька Армія ( 1918-19)
« Reply #3 : Червня 24, 2014, 10:24:36 10:24 »
івано-франківськ. 

за вікнами мого офісу - меморіальний сквер.



Офіс в готелі ?  :smilie10:

ні, будинки є і з інших боків скверу.

Offline Сергiй SV

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4574
  • Стать: Чоловіча
Re: Українська Галицька Армія ( 1918-19)
« Reply #4 : Червня 24, 2014, 10:27:51 10:27 »
івано-франківськ. 

за вікнами мого офісу - меморіальний сквер.

там є могила Дениса Січинського - автора мелодії пісні на слова Івана Франка.



неподалік - могили стрільців, які лежать там майже століття.

але  зараз  поруч із ними  чорніють свіжі, цьогорічні могили, вкриті живими квітами  :smilie2:





 :Prapor2:

Іван Франко
Мойсей
Поема
Пролог


Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу.

Невже тобі на таблицях залізних
Записано в сусідів бути гноєм,
Тяглом у поїздах їх бистроїзних?

Невже повік уділом буде твоїм
Укрита злість, облудлива покірність
Усякому, хто зрадою й розбоєм

Тебе скував і заприсяг на вірність?
Невже тобі лиш не судилось діло,
Що б виявило твоїх сил безмірність?

Невже задарма стільки серць горіло
До тебе найсвятішою любов'ю,
Тобі офіруючи душу й тіло?

Задарма край твій весь политий кров'ю
Твоїх борців? Йому вже не пишаться
У красоті, свободі і здоров'ю?

Задарма в слові твойому іскряться
І сила, й м'якість, дотеп, і потуга,
І все, чим може вгору дух підняться?

Задарма в пісні твоїй ллється туга,
І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,
Надій і втіхи світляная смуга?

О ні! Не самі сльози і зітхання
Тобі судились! Вірю в силу духа
І в день воскресний твойого повстання.

О, якби хвилю вдать, що слова слуха,
І слово вдать, що в хвилю ту блаженну
Вздоровлює й огнем живущим буха!

О, якби пісню вдать палку, вітхненну,
Що міліони порива з собою,
Окрилює, веде на путь спасенну!

Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,
Роздертим сумнівами, битим стидом,—
Не нам тебе провадити до бою!

Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.

Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,
Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,
Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,

Твойому генію мій скромний дар весільний.

Д[ня] 20 липня 1905

***
 
http://dhost.info/newbabilon/moisei.html
Contra Spem Spero