Що хотів автор статті сказати, але не сказав прямим текстом?
ПОЯСНЮЮ:
Ніхто не применшує значення й цінності російськомовних патріотів України яких мільйони і які на фронті так само як і україномовні.
Але автор пропонує зрозуміти, що російськомовність в Україні потрібно сприймати лише як постколоніальну спадщину, яка в принципі не може бути корисною в Україні. Тобто, російськомовність в Україні повинна поступово зійти нанівець з наступними поколіннями, за 1-2 покоління, тому що російськомвність дуже багатьох українців провокує самі знаєте що.
Де найбільше проблем сьогодні? Крим, Дон. і Луг. обл., де російськомовних колосальний %. Приклад: Сумська область, вся межує с РФ, але там російськомовних % не надто високий і тому там все в порядку.
НІхто не збирається російськомовних вважати за ворогів, але бажано, щоб вони самі зрозуміли, що їхня звичка до російськомовності повинна поступово відійти разом з ними, а от нові покоління вже не повинні зростати як російськомовні.
Якщо в РФ і є якісь "україномовні патріоти Росії", то перше що їм ввічливо скажуть6 "Прівікай гаваріть па рускі, ти в расійи!". на цьому ввічливі зауваження закінчаться.
Я сам, звичайно, прихильник ввічливості. І тому хочеться, щоб самі російськомовні українці зрозуміли й усвідомили про політичну роль рос. мови в Україні і про неминучі наслідки поблажливого ставлення до масової звички до російської мови серед українців.