1. Треба терміново міняти тактику війни. За даних умов потрібно воювати дрібними - до 2х взводів - пішими мобільними винищувальними групами.
Озброєння важка стрілецька зброя, гранатомети, ПТРК.
Групи виходять у самостійний рейд на 3-4 дні. Завдають вночі 1-2 удари і негайно вертаються на базу.
Таких груп має бути досить багато 20-30. Діяти широким фронтом.
Групи можуть координувати дії між собою - але тут потрібна система захищеного зв'язку і суворі заходи безпеки.
Не можна віддавати ініціативу ворогові.
2. Сили у АТО і терористів зараз приблизно рівні. Але суки можуть вільно зосереджувати ударні групи тимчасом, як наші мають утримувати великий периметр.
Не треба забувати, що для позиційної війни і повної блокади потрібно дуже до х...а людей. Фронт дивізії - це 8-12 км. Тому оточити зону АТО і наглухо закрити її не вийде. Для цього потрібна 200-300-тисячна армія, а отже загальна мобілізація. До цього не готові ні уряд, ні народ, хоча це, можливо, єдиний спосіб швидко і з найменшими втратами припинити цей бедлам.
3. Шкода дурних лугандонів, але вже ясно, що без великих жертв серед мирного населення не обійдеться.
Крім того, інфраструктура буде зруйнована, і без того депресивний регіон перетвориться на територію катастрофи.
Москалі піднімають свою металургію за рахунок знищення індустріального Донбасу.
Я вже давно писав, що росіяни знищать промисловість східної України, навіть якщо та увійде до складу Росії.
З одного боку, в них зайві потужності, які напряму конкурували з українськими, які давали дешевшу продукцію, а з другого, у них брак людських ресурсів за Уралом. Тому 6-7 мільйонів слов'янського населення Сходу, яке можна переселити в Сибір, є також однією із цілей тиску.
