Замість моїх коментарів, нехай будуть слова Євгена Сверстюка:
,,І нарешті, ми маємо третій етап – інтервенцію. На жаль, інтервенція – це дуже деструктивне начало, це дуже брутальна сила. У цьому випадку, окрім усього іншого, це сила віджилої епохи, це маніяки з цвинтаря совєтської імперії. Всі їхні методи, як дві каплі води нагадують те, що вони робили під час завоювання Західної України, Балтики й інших країн. І ті методи, та брутальність, і той принцип насильства, і та ж безвідповідальність. Зрозуміло, що це багатьох людей жахає і що воно діє усіма силами залякування. Але, разом з тим, оце залякування є духовно імпотентним. Воно є безперспективним. За цією силою є більше відчаю, аніж справді сили, тупої злості, мовляв, «ето єсть наш послєдній і рєшітельний бой», і я думаю, що і «послєднєє поражєніє».
