Ну, наведені вами особистості - лідери країн з диктатурою або близькі до того. Це не наш шлях.
Я веду мову про те, що прості люди бачать, як в поведінці, способі життя "сильних світу цього" України абсолютно нічого не змінилось. На ТБ - нічого не змінилось.
І при тому, їх рідних мобілізуют і відправляють воювати, часто сім`ю залишаючи практично без засобів до існування. А дітей і чоловіків "місцевих еліт" ніяка мобілізація не стосується.
Я про це пишу, що люди не розуміють, чому одні гинуть, а інші в цей час "гудят" в ресторанах.
Здавалося б, якщо війна (для хлопців на передовій і їх сімей), то війна для всіх, нє?...
П.С. Тут на СУПі переважна більшість дуже розумних людей, які пишуть про правильні речі.
Але я сьогодні поспілкувалась з тими, чоловіки і сини чиї на передовій. Повірте, багато що не змогла їм пояснити, не у всьому змогла допомогти. І на душі так гидко через це.... 
Не хотілося би вас розчаровувати, але я колись спілкувався з одним американським багатієм перед війною в Іраці.
Переповідати всю розмову не буду, але на мої питання чи не боїться він, що піде служити його син, він
мені здивовано відповів, що він заможній чоловік і чому має служити його син .
Що стосується бідноти, то, згідно його, поглядів війна - це шанс для бідянків в житті (звичайно тих хто вивживе).
Зрештою у всі часи, у всіх країнах в армію забирали бідняків примусово, а багатії служили по бажанню.
Чому ви думаєте, що щось змінилося і в Україні буде потрібен якись особливий шлях ?
PS. Я не торкаюся тут питань патріотизму, оскільки ми говоримо про мобілізацю, а не добровільну службу.
PSS. Наведіть приклад сильного лідера, у вашому розумінні, який би не був диктатором і побудував успішну країну.
