Дочка у мамы просила конфетку
Мама сказала: сунь пальчик в розетку.
Кожа сгорела, обуглились кости.
Долго смеялись над шуткою гости.
Дети в подвале играли в гестпо,
Зверски замучен сантехник потапов.
Яйца зажты были в тиски
Только точали одни волоски.
Маленький мальчик на стройке играл
Тихо к нему самосвал подъезжал
Тихо не слышно ни крика ни стона
Только ботинки точат из бетона.
Думаю всі ще памятають багато подібних віршиків.
Так що порівняно з тою дівчиною ми таки були і зовсім хворі збоченці.
Чи таки ні ми, ні вона не були?