Треба розділяти дві речі. Перша: пошук спільних рис у різних мовах. Вони неодмінно знайдуться, тим більше, що і санскрит, і слов'янські мови належать до індоєвропейської сім'ї. Друге: інтерпретація виявлених збігів, їх поділ на закономірні та випадкові, відстеження еволюції тих або інших спільних елементів. Лінгвофрики, на відміну від справжніх дослідників, спекулюють саме на збігах, а коли знаходять еволюційний ланцюжок, то свідомо змінюють його напрямок, аби представити все так, ніби морфеми старшої мови могли утворитися з морфем молодшої.
А взагалі, із нині живих мов найближча до санскриту, як не дивно, литовська.
