мого діда брат говорив, що після того, як на нього прийшла матері похоронка, (Сталінград), він фізично відчув, що виживе. Говорив, що було таке відчуття, що смерть його не помічала. Вижив чудом. починав війну рядовим, закінчив лейтенантом, піхота (без училища), три поранення. В Кенігсберзі з батальйону залишилось живих 12 чоловік, без поранень він один. Дожив до 80 років, зберіг світлий розум і силу, а в один прекрасний день прийшов додому помився, перевдівся в чисте, ліг в ліжко і заснув, вічним сном. Лікарі сказали серце.
Дай боже Доберману дожити до 80 років.
