Я вже четвертий місяць в ЗСУ ( пішов добровольцем саме через звичайни військомат) і перший в районі проведення операції, з аргументами Кванта погоджуюсь майже цілком, за деяким але, а саме:
- армія може бути тоталітарна, де всі воюють бо розстріляють на...уй
- армія може бути демократична де всі воюють за блага держави, які надавалися в мирний час, надаються в військовий і у випадку загибелі будуть надаватися в подальшому певним членам сімї бійця (в Україні це питання обозначєно флажками, а тоталітарна система начеб-то вже ж не для нас, тому це охуєнно печально плять)
між цими видами збройних сил немає ніякої різниці в плані дисципліни, виконання наказів, і т.ін. козаччина, махновщина, коліївщина, гайдамаччина і прочіє здобутки українського народу яскраво підказують, що це шлях не повязаний з державотворенням, і якщо це комусь не зрозуміло то я х...й його знає про що можна говорити в плані відмінностей організованих регулярних військ і формувань щастково хаотичної ієрархії.
добровольчі ж батальйони та їх прихильники чомусь вважають, що то якийсь чарівний рецепт новітніх збройних сил, де можна все обговорювати в фєйсбукє, посилати один одного, командирів та побратимів нахуй, стогнати, скавучати, обговорювати дії, критикувати, збирати мітинги і т.д., випадок в Іловайську через значну кількість залучених прямо або частково сил в т.ч. Нацгвардіі, ЗСУ, спецури різного пошибу, причетних до розрулювання ситуації вносить охуєнний разколбас та паніку в рядах просто величезної кількості вояків, тільки полосаті різних кольорів тримаються, звичайні махри аж всхлипуть коли підходять запитати, що там та як, я того уєбня Семенченка через це ненавиджу, бо мені своїх бійців також шкода (але це я особисто)...
Замполітів-інформаторів які б запалювали вогонь боротьби за державу та вкладали розумне зерно в голову взагалі немає навіть як посад в штатах підрозділів.
Основні джерела інформації це або бійці які на ходу видумують історії на підставі висерів в інтернеті, або реальні сумні історії тих, хто вийшов з під вогню, та потребує тимчасової реабілітації та ізоляції, але ж плять завдяки паніці навіть немє ким замінити особо розстроєних.
Іловайськ то трагічна сторінка цієї ганебної війни, і хлопців дуже шкода. Але з того що сталося потрібно зробити правильні висновки...
ІМХО.... якщо в добровольчих батальйонах дійсно патріоти з правильними полумяними державними ідеями всіх на короткі курси заодно і реабілітація, і далі направити в кожне відділення взводу ЗСУ на таку необхідну посаду сержанта з інформаійної безпеки, хай кожного ранку та ввечері по можливості сіють розумне в солдатські голови, та дивляться хто що лишнє по телефону говорить. Іншого варіанту їхнього застосування не бачу, нєхуй винаходити велосипеди охлократичного характеру для озброєних формувань.
