Місце подій – недалеко від Стаханова, невелике селище біля колишньої шахти. Не буду втомлювати усіма подробицями, які мені відомо. Скажу лише, що історія 70 річної жінки мене вразила. Думав, що після всіх жахів з лінії фронту вже нічого не зачепить. Але повільне вмирання старих людей від відсутності ліків і їжі так само вражає як і смерть дитини в зоні конфлікту.
В даному випадку в найбільша проблема у людини відсутність грошей, за які можна купити хліб, який привозить раз на кілька днів «часник». Більше нічого не завозять взагалі. Тепер ця бабця їсть тільки картоплю і щось подібне на лепешку, яку якось пече (на воді). Але мука незабаром скінчиться теж. Цукра є декілька кг. Жирів немає ніяких – ні масла ні олії. Десь днів з десять тому вона захворіла з температурою під 39. Визвати лікаря зараз там неможливо як і швидку. Жарознижувальних таблеток було зовсім трохи, купити мало того що нема за що , так ще і нема де. Жодна аптека не працює. Їхати в Стаханов або в інше місто немає сенсу також, бо туди просто нічого не їздить крім бойовиків на машинах.
В решті решт хвороба якось минула, каже думала що помру. Але після декількох днів високої температури стала дуже слабкою, а з тим харчуванням …. Свою історію розповіла по мобільному моїй родичці. Мобільний зв'язок там бере якимось дивом десь на бугрі за селом. Мобільний тримає вимкнутим, бо електрика буває рідко. Води у водогоні немає вже з місяць, тож бере питну воду десь з колодязя за км від свого житла. Вуголь і дрова заготовила на зиму, але саме на це і були витрачені останні кошти. На даний момент вже і вугілля там купити неможливо, його просто ніхто не привозить. Зараз знову захворіла, після складання дров дуже болить живіт.
Лнрівці взагалі нічого людям не завозять з харчів і іншого. Єдине що періодично завозять і вивозять – артилерію. Роблять декілька пострілів і їдуть геть. По селу бойовики часто шастають по приватному сектору і ходять по багатоповерхівкам, нишпорять по сараям. Що шукають –не кажуть. Всі з автоматами і багато з гранатометами за спиною. На вулиці там небезпечно вже не тільки через бойовиків, а і через здичавілих собак. Люди коли тікали, то відпустили собак з цепків. Тепер ці зграї голодних псів бігають по вулицях.
Зміг допомогти тій жінці тільки тим, що поповнив їй рахунок мобільного. Виїхати відтіля вже неможливо взагалі ніяк – ні пішки ні на авто.