,,Скажу правду: у таборах СССР доводилось нам – в’язням совісти – вдаватися до нецензурної лайки, спілкуючись із тими, хто іншої мови не розуміє.
Але на волі цю тюремну рису ніхто з нас не підтримує.

А надто, як чуємо прізвисько Путина. Невже не можна знайти дошкульного прізвиська без тюремної матючні?
Я думав, думав і нарешті знайшов заміну нецензурщині. Я б звав Путина Убийбатько.
Він убивця не батька, а українців, які, коли згадати історію, були предками сучасних москалів – росіян.
То як назвати таких українців, які ненавидять свій рід?
Кращого прізвиська, від Убийбатька не добереш.
А ще коли йдеться про жінок. Як їм бідолашним вимовляти оце вуркаганське “–йло”? А вимовляють. І язик їм не відсихає. Але може відсохнути, Тим-то я бережу жіночі язики і вигадав «вимовлябельне» прізвисько для Путина. Любителі слова “–йло” можуть, вимовляючи Убийбатько, мислити “–йло”, як колись Маяковський вимовляв “партія”, а мислив “Гітлер”.
Сміх – сміхом, а прізвисько треба міняти. Живемо ж у ХХІ столітті. Нехай Убийбатьки вдаються до вуркаганської лексики – їм це аж он як личить.
Святослав Караванський, політв'язень.