та жах просто. При усьому своєму колишньому пацифізмі... 
Відносно пацифізму. У мене син підліток, дуже вееееликий пацифіст був.
Коли лише почалась війна у нас, я раділа першим смертям москалів на нашій землі.
Син був неприємно вражений, говорив: " мама, вони ж теж люди, які не є, не можна радійти чийсь смерті".
Після того, як з'явилась інформація про перші звірства сєпаратів, розпороті животи активістів, син був шокований.
Тепер сам з радістю повідомляє мене про масові смерті сєпарів і москалів.
Отак дитина і перестала бути пацифістом...
