Невеличкий історичний екскурс:
Польща, 1989 рік. Про реформи тільки розмовляють. Тамтешня комуністична братія жирує. Населення в повній дупі. Комуняки кажуть, що "у всьому винен дурний польський хлоп і хитрий американський жид" - це їхня улюблена на той час приказка. Різниця між офіційним та чорним курсом бакса - в 4 рази. За цією схемою бакс в Україні мав би коштувати під 90 гриваків. Валютних резервів в країні - $2 ярда. Бальцерович з компанією почнуть свої реформи 1990 році. То буде війна з тамтешніми зародками олігархату. Купа новоявлених мільйонерів після люстрації і жорских економічних розлідувань залишаться з голими дупами, і дехто тими голими дупами ще і відсидить на тюремних нарах за розкрадання держмайна в особливо великих розмірах. Через пару років польські колишні оговтаються і завалять позовами європейські суди. Багатьох номінально поновлять на посадах. Але за той час сформується зовсім інша Польща, де вони ніколи більше не матимуть впливу...
До чого це все? Там вище написано, що Польща мала $2 мільярди валютного резерву. В Україні, якщо вірити офіційним повідомленням, приблизно $10.
Щоправда, поляки не мали війни.
Отака паралель..
Так-то оно так... Только борьба с коммуняками у них началась в 1980 году. До 1989 года у них было и подобие военного коммунизма, и карточки с талонами.
У них был развит частный бизнес и до 80-х годов, сельское хозяйство было чуть ли не на 90% частным. Поляки не скиглылы, а брали ноги в руки и ехали по всему миру торговать. Поэтому на государство они забили давно. Это у нас только до сих пор уповают.
ЗЫ. Хотел бы я посмотреть как в Польше прошел бы закон об амнистии валютных кредитчиков :-) Там бы сразу объяснили, что государство не для этого деньги в бюджете держит.
ЗЗЫ. Живой пример. Человек, начал алкашить. За квартиру не платит. Долг. Пеня. Двушку принудительно продают, погашают долг, получает однушку. Продолжается. Однушка превращается в комнату в "коммуналке" - за городом бывший военный городок Советской армии. Аэродром уже не нужен, в домах - подобие гетто. Не, все чисто, но жилье - государственное. Последний приют.
Вот так. Без стенаний и размазываний соплей по стеклу. Все жестко.
ЗЗЗЫ. Приезжий поляк офигевал в конце 80-х, когда видел у нас на улице валяющиеся куски медного кабеля!
