Ксения Быкова (волонтерка )поширила допис від Oleg Petrovich Pyavka
22 хв ·
Я хочу знать по приказу какой мрази позволяют такое?
Олега знаю с июля прошлого года.Отмахала к ним под Горловку шесть месяцев.Таких командиров мало!!!Честнейший человек,настоящий боец.Какая мразь позволяет себе клеветать на Героя этой подлой войны???Что,бляць,происходит?
?
Oleg Petrovich Pyavka
Розповім вам історію як зустрічають демобілізованих. Насамперед хочу вам сказати що я обраний головою організаціі " Асоціація учмасників бойових дій та учасників АТО Козятинщини". Я приіхав додому позавчора і вже вчора став на військовий облік в військоматі, сьогодні о 5.30 до мене в будинок "чемно" постукали не знайомі, коли я підійшов до вікна і побачив військову форму то на мить зрадів, розмірковуючи що приіхали моі побратими до мене в гості і що іх реально велика кількість. Був ще більш здивований коли відчинив двері в будинок, за дверима мене чикало два буса спецназу альфи разом з спеціальною групою яка в подальшому займалася пошуковими роботами в моєму будинку. Хлопці вели себе дуже чемно і пристойно, я в них лешень попросив мати до мене маленьку повагу і нічого мені не підкинути, за що я ім вдячний. Проведений повний обшук. Всі моі телефони вилучені для проведення слідства, до хлопців питань нема, дивним збігом обставин стало те що одного спецпризначенця я упізнав, ми разом зним були в одному прифронтовому місці і разом боронили нашу краіну, він мене теж упізнав і багато ми з ним просто спілкувалися. Цей хлопець неодноразово просив в мене вибачення пояснюючи тим що це йому поступив наказ, я розумію іх всіх і зла на них не тримаю. Прочитавши постанову суду я був мяко кажучи здивований, в ній йшлось про звинувачення мене в тому що я нібито займався в віджимах підприємств з метою збагачення, в тому що я натискав на мілкі структури з метою збагачення, що я ніби торгував автоматами та пістолатеми а також різними гранатами, і це все я роби в м. Козятині. За час несення служби я провів три ротаціі, одна з яких була майже шість місяців без "передиху" з середтни літа коли йшли зачистки а відпочинок у нас був після того як ми окопувались на нових позиціях вибивавши ворога з окупованих територій. Дивні відчуття поринають мене, дуже дивні, я полишив всі справи, полишив вдома сім"ю, розуміючи що потрібно допомогти краіні в такий важкий час, і відправився до лав збройних сил Украіни, переслужив на один місяць за проханням свого командира, підготував новоприбувших та провів ім бойове злагодження в складі підрозділу. Приклав всіх зусиль для того щоб в моєму підрозділі небуло пияцтва, і його й не було, завдяки чому жоден з моіх бійців не загинув, були поранені, каліки, але всі живі. Дивні відчуття поринають коли розумієш що для когось ти в цій краіні ворог і комусь сильно заважаєш, я думав що то брехня стосовно репресій бійців, але встиг випробувати це на собі вже на третій день свого перебування на рідній землі. Я не шкодую за те що я віддав свій слух на одне вухо, нешкодую що втратив частково зір на праве око, нешкодую для своєі держави нічого, але хочу подивитися тій тварині в очі яка віддає накази на придушення та приниження, зведення лобами з тими хлопцями якими ще нещодавно пліч опліч воювали за краіну, тих хлопців які віддають найцінніше за для збереження держави!
P.S. Державних нагород немаю, учасника бойових дій немаю, жодними пільгами не користуюсь і мати не можу...
