Автор Тема: Новини театру БД Україно-Російської війни 2015 (Лайфньюз i т.iн. нах!) - ч.№16  (Прочитано 311192 раз)

0 Користувачів і 6 Гостей дивляться цю тему.

Offline sofia

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5556
  • Стать: Жіноча
Andriy Tsaplienko      :smiley24:
25 лютого о 0:38 · Змінено ·

Его глаза мне казались ироничными. Но сейчас, когда он надел балаклаву, скрывшую лицо и оставившую только глаза, я вижу в них злость и усталость. Усталость от бесконечного ожидания появления адекватных полководцев. Злость от того, что те, которые есть, знали о слабых местах обороны. И не сделали ровным счетом ничего, чтобы их устранить.
- Сепары, как дурные, ломились в Новогригорьевку, думали, что там наше слабое место. За один день наступления они потеряли пять танков под Новогригорьевкой. И все равно продолжали пробивать нашу оборону с севера. А потом совершенно случайно их ДРГ зашла с другой стороны, с юго-запада, в Логвиново. И они поняли, что наших там нет.
Я говорю с "Зеленым". Такой у моего товарища позывной. Цвет, вселяющий надежду. "Зеленый" уникальный человек. Талантливый офицер. Профессионал. Его группа артиллерийских разведчиков корректировала огонь изношенных орудий по колоннам противника, не давая окончательно превратить Дебальцевский карман в смертельное кольцо. Я раньше часто приезжал в Дебальцево и видел, как работает группа "Зеленого". Их слаженность и четкость вселяли уверенность, что Дебальцево мы удержим. Осенью, показывая карту "кармана", он говорил: "Теоретически они могут взять Дебальцево, если у них будет раз в семь больше сил, чем у нас. Но, поверь, для этого им нужно стянуть все, что у них есть на других участках фронта, а на это они вряд ли пойдут. Войск у нас здесь очень много. И, кроме того, им нужно заменить местных "гопников" и казаков на регулярные войска".
Так случилось, что невозможное стало возможным. Количество наших войск на плацдарме сократилось. Значительно ухудшилось качество. И противник смог создать необходимый семикратный перевес. А о том, что на той стороне россияне сколачивают регулярную армию, подтягивая наемников и уничтожая местных несогласных казаков, было известно уже в ноябре. Я хорошо помню, как один из офицеров, "Скорпион", докладывал об этом и сообщал, что вожаки группировок, хлебнув для храбрости и взяв гранаты в руки, приходили на наши блок-посты и предлагали вместе "е..нуть по этим русским". Все случилось так, как говорил "Зеленый". И вот, вспоминая свои слова, он тяжело признает: "Не ожидал, что я окажусь прав".
- Понимаешь, там, с юго-западной стороны от Коммуны и до Луганского практически не было войск. Можешь представить? На почти двадцать километров чистого поля всего три наблюдателя. Больше никого наших. Они просто не могли поверить, что это так. А когда зашли туда, то поняли "О, повезло". И начали закрепляться в селе. Подтягивать ротно-тактическую группу и формировать опорный пункт.
- Скажи мне, а возможно ли было их оттуда выбить? - спрашиваю. Ведь всего одна ошибка в военном планировании, и, наверное, думаю я, ее можно было бы исправить.
А "Зеленый" говорит, что ошибки нужно не исправлять, а избегать. Оказывается, накануне военной катастрофы он примчался в штаб сектора "С" и разбудил командующего сектором полковника Тарана. Было три ночи. Разведчик обрисовал полковнику ситуацию и сказал, что если немедленно не решить вопрос Новогригорьевки, то мышеловка захлопнется. "Зеленый" увидел, что на карте у командующего было отмечено Логвиново. То есть, в секторе знали самые слабые места обороны. Новогригорьевка и Логвиново - два направления, со стороны которых можно было захлопнуть мышеловку. И тогда в ней окажется вся украинская группировка в Дебальцево. К слову, Таран быстро понял суть ночного доклада и пообещал, что тут же будет звонить НГШ, Виктору Муженко.
- Позвонил? - спрашиваю "Зеленого".
- Не знаю, - пожимает плечами артразведчик, - не видел. Но, думаю, что да. Я видел его карту. У него, кстати, были отмечены и Калиновка, и Логвиново, то есть, степень риска он и до этого понимал.
Но события развивались так, словно не было никакого звонка. А, может быть, этот звонок просто ничего уже не решал.
Это было в три ночи. А несколько часов спустя, рано утром девятого февраля российский Т-72 обстрелял машину с офицерами 128-й горнопехотной бригады. Выехал в районе автобусной остановки с надписью "Логвинове" и открыл огонь. Замполит бригады получил тяжелые ранения. Казалось бы, все это вместе с докладом "Зеленого" должно было заставить штаб сектора принять быстрое решение. Но еще почти сутки после этого никаких активных действий со стороны украинских войск не наблюдалось.
Через сутки возле Луганского мы наткнулись на три грузовика с бойцами "Донбасса". Оказалось, они из Логвинова. Зашли при поддержке двух танков. И танки эти были сожжены боевиками. Судя по тому, что рассказали участники неудачной операции, их отправили на зачистку. Хотя сутки спустя, когда рашисты подтянули силы, нужна была не зачистка, а штурм. Даже из такого небольшого села, как Логвиново, - тридцать дворов, не больше, - выбить слаженную группу с помощью "полицейской" зачистки невозможно. Достаточно вспомнить, сколько времени держалась первая рота, "тараканы", из 25-го батальона в Редкодубе. Это наш военный опыт. И не стоит надеяться, что опыт противника уступает нашему, во всяком случае, в районе Дебальцево.
Грузовики с "Донбассом" стояли не очень долго. Подъехал офицер и, не выходя из своего "УАЗика", скомандовал машинам ехать на Артемовск. И снова потянулось время бездействия, каждая минута, каждая секунда которого, как оказалось, стоила жизни бойцам в котле, крышка над которым почти закрылась.
- "Зеленый", скажи, пожалуйста, а операция по выводу воинов из Дебальцево была спланированной?
Он подумал и сказал:
- Ну, конечно, спланированной. Другое дело, что планированием операции занимались не те люди, которым это поручила Родина. Планированием операции занимались офицеры среднего звена. Высшим командиром был комбриг 128-й бригады. То, что Дебальцево держалось две недели, было не благодаря, а вопреки действиям Генерального Штаба. Штаб сектора играл лишь одну роль: был приоритетной целью для артиллерии противника. В управлении войсками он не принимал участия никакого. Хорошо хоть, что не мешал командирам это делать.
В эту группу офицеров входил и он. Я уже знал и о многих десятках погибших при выходе бойцов и о том, что с "Поляны", из расположения 128-й бригады, люди уходили по трупам своих товарищей. Перед тем, как встретиться с "Зеленым", в Луганском мы нашли группу бойцов из 128-й бригады, которым пришлось прорываться, оставив по дороге грузовики с "200-ыми". Мне пришлось даже отдать свою аптечку солдатам - у парней не было медикаментов. "Цілий "Урал", ціла машина "двохсотих" там стоять, і їх звідти ніхто не забере, тому що там вже сєпари. Ми попадали вже в кільце", - говорили они, не стесняясь слез, которые оставляли светлые следы на их покрытых копотью боя лицах. - "Там, в "Уралах" лежать "двохсоті" наші хлопці і їх вивезти ніхто не хоче".
Но я хотел понять, что же происходило внутри той группы офицеров, которые выводили людей. И кто должен нести ответственность за Дебальцево. Более откровенно, чем "Зеленый", мне об этом вряд ли кто-нибудь другой смог бы рассказать.
Когда стало ясно, что из Дебальцево надо уходить, но генштаб при этом не дает никаких указаний, командиры бригад и батальонов стали разрабатывать план отступления. В авральном порядке. Ключевым местом сбора была "Поляна". Но к ней еще нужно было незаметно для противника подтянуть людей с разбросанных по периметру Дебальцево позиций. Были определены промежуточные точки сбора. Но делалось это в режиме строжайшей секретности. Если бы командиры батальонов и дивизионов связывались друг с другом через штаб сектора и генштаб, то операция провалилась бы и печальный список жертв был бы несоизмеримо длиннее. Так считает "Зеленый":
- Между нами, командирами, должно было быть два штаба. Но, слава Богу, их не было, мы их исключили из схемы, поэтому операция прошла успешно. Мы разработали способы связи, коммуникации, уничтожали резервы, которые собирались отрезать группировки противника. Операция смогла быть успешной, потому что разрабатывалась на горизонтальном уровне, без участия вышестоящих штабов.
Все частоты слушались противником. Все позывные и топонимы были рашистам известны. Но офицеры смогли придумать такую схему связи, которая позволяла держать в секрете перемещения украинцев и вводить противника в заблуждение. Люди "Зеленого" до последнего оставались на своих местах, прикрывая отход колонн. Один из его артразведчиков, Андрей Кравченко, корректировал огонь по колоннам противника с осколком в груди. Он не покидал позицию. Видел, что от него зависят сотни людей, и готов был отдать свою жизнь за других.
О том, что котел будет, говорили после потери Углегорска. Одним из последних в безопасное место вышел "Скорпион", командир позиции в этом районе.
- Мне скрывать нечего, - признался он сразу же после выхода из котла. - Вот представь. Я наблюдал в течение крайней недели шесть колонн противника по десять-двенадцать машин. Танки, БТРы, БМП. Когда я давал точку, чтобы нанести удар по колоннам или разрушить мост, мне говорили: "Мы не можем туда стрелять". Это командование сектора говорило. Так что, то, что мы оказались в окружении, в этом виновато командование сектора, которое не относилось серьезно к нашей информации. Они даже не владели текущей информацией. Например, я "заказываю" артиллерию по определенной точке, а командование сектора говорит, что там стоят наши. А наших там нет уже неделю. То есть, командование сектора не знает, что наши бросили эту позицию неделю назад. В окружении не Порошенко виноват и не Збройні Сили виноваты. Виновато командование сектора, которое приехало себе звезду заработать.
Пару часов спустя, немного остудив свой гнев боевого командира, который не понимает бездействия штабистов, "Скорпион" берет в руки гитару. Поет. У него хороший голос. И почти мирный репертуар. "Мы еще сюда вернемся", - он подмигивает в паузах между песнями. Но "Зеленый" так не думает. Его слова оставляют после себя тяжелое молчание, как оставляют следы в пыли берцы отступающих солдат:
- Мы нескоро отобьем Дебальцево. Если это вообще в планах. Невозможно, не имея резервов, планировать наступательные операции. Невозможно силами офицеров среднего звена рисовать укрепления на карте, которые более эффективны с точки зрения обороны. И выстраивать между ними коммуникации. Наступательные действия невозможно планировать, не имея эффективных штабов. Генштаб не работает. Поэтому на сегодня Украина не способна вести наступательные действия вообще! Структура, которая в состоянии планировать успешные боевые операции, у нас отсутствует.
Меня как ведром ледяной воды окатили. И у меня вырвался вопрос. Наивный, простой и единственно возможный:
- Что же делать тогда, "Зеленый"?
- Делать?! - едва не взорвался он. - Я скажу, что делать. Надо менять Муженко немедленно, потому что не только он беда, но беда все те, кого он назначает. Абсолютно некомпетентных, непатриотичных, паркетных генералов и полковников, которые сидят в блиндажах, играют в свои карты и делают вид, что они участвуют в боевых действиях. Я всерьез думаю о том, чтобы перейти в добровольческие подразделения. "Правый сектор", "Азов" или какие-нибудь другие. Под руководством этих бездарей из Генштаба воевать не хочу и людей на смерть не поведу.
И мы начинаем говорить о том, кто бы, хотя бы теоретически, мог возглавить Генштаб и сделать успешной его работу. Обсуждаем качества Воробьева и других генералов. Вспоминаем командиров бригад. Ведь есть же среди них те, кто с самого начала на этой войне и имеет опыт успешных операций.
- А, знаешь, - говорит "Зеленый", - парадокс состоит в том, что, когда от военных зависит будущее всей страны, то на ключевые должности нужно ставить не пятидесятилетних, а тридцатилетних. Так было в Израиле в сорок восьмом, так было в Турции за тридцать лет до того. И там, и там все было на грани тяжелейшего поражения. И именно тридцатилетние командиры во главе армий побеждали противника, у которого был многократный перевес. Потому что мыслили нестандартно. Могли отказаться от шаблонов. И полностью игнорировали советы политиков.
Я пожимаю плечами. Не знаю, где же искать таких тридцатилетних. Но пессимист "Зеленый" оказывается оптимистом:
- Я их тоже не знаю. Лично. Но это пока. Такие люди у нас есть. На фронте сорок тысяч человек. Достаточно, чтобы найти таланты среди командиров, у которых в подразделениях дисциплина, нет пьянства, небольшие потери, а на счету успешные, может быть, дерзкие операции. Наше спасение не в "Джавелинах", САУ и "Ф-16", вернее, не только в них. Нам нужны настоящие полководцы. И чем раньше они придут, тем быстрее закончится война.
Я молчу. Сектор "D", Луганский аэропорт, Иловайск, Новоазовск, Донецкий аэропорт, два блок-поста на Бахмутской трассе, теперь Дебальцево. Казалось бы, в этой невеселой топонимике войны уже должно бы появиться имя. Не мессии. Не лидера. А просто командира. Командующего. Полководца.
- "Зеленый", не слишком ли долго мы ждем? Страна ждет?
Но "Зеленый" лишь подмигивает в ответ. В его глазах пропадает злость и усталость, он снова становится ироничным, каким и был до Дебальцевского отступления.
Кстати, артразведчик остался на фронте. Значит, "Зеленый", ты все же ждешь перемен!


Quo Vadis

Offline sofia

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5556
  • Стать: Жіноча
Олександр Рудоманов
11 хв. · Змінено ·

16:23
Сьогодні в районі Водяного 30 хв тому - стрілкотня.
В районі Широкіно нещоднавно був обстріл з артилерії.
Quo Vadis

Offline sofia

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5556
  • Стать: Жіноча
Олександр Рудоманов
13 хв. · Змінено ·

28.02
Начиная с 11:12 боевики вели беспокоящий огонь из САУ и танков по Авдеевке.
В 14:00 Опытное накрыто плотным минометным огнем .
Менее интенсивный огонь с 15:20, чем за предыдущие дни, велся по Пескам и Водяном, работали танки и САУ .
Продолжают действовать ДРГ противника, которые ведут активную разведку в районе ДАПа. Кроме этого отмечена повышенная снайперская активность в районе н.п. Пески.
Quo Vadis

Offline div

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 27038

Боевики взяли под контроль поселок Крымское

13:45 / 01.03.2015 — Новости Донбасса

Боевики взяли под контроль поселок Крымское Луганской области.

Об этом во время брифинга сказал спикер АТО Андрей Лысенко.

Ранее поселок ежедневно обстреливали из "Града" и минометов со стороны территории захваченной боевиками.

"Поселок Крымское почти полностью разрушен, местных жителей осталось очень мало, есть проблемы со светом, теплом и водой. Боевики держат поселок под контролем, но не обстреливают", - отметил Лысенко.

Offline finli

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 10412

01 березня 2015, 15:52
Селище Кримське на Луганщині - на північ від автодороги Луганськ-Артемівськ, так звана  "Бахмутка" - залишається під контролем українських військових.

Про це заявив спікер АТО Андрій Лисенко.

"Селище Кримське перебуває під контролем українських військових", - заявив Лисенко.

При цьому, за його словами,  Кримське перебуває "під прицілом бойовиків, які постійно провокують наших хлопців".

"Відбуваються регулярні провокації, але населений пункт не здається і ми його утримуємо", - підкреслив речник штабу АТО.

http://www.pravda.com.ua/news/2015/03/1/7060123/

Offline div

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 27038
"Боевики держат поселок под контролем, но не обстреливают", - отметил Лысенко.

"Селище Кримське перебуває під контролем українських військових", - заявив Лисенко.

Ахиреть.
Кто нибудь непосредственно Лысенко слушал, что он сказал реально?


Offline pomi

  • Sr. Member
  • ****
  • Повідомлень: 359
"Боевики держат поселок под контролем, но не обстреливают", - отметил Лысенко.

"Селище Кримське перебуває під контролем українських військових", - заявив Лисенко.

Ахиреть.
Кто нибудь непосредственно Лысенко слушал, что он сказал реально?


Offline Старик.de

  • Full Member
  • ***
  • Повідомлень: 243
Партизанський спецпідрозділ «Тесла» підірвав російський танк за допомогою «фішки»

Група українських партизанів «Тесла», яка діє на окупованих територіях Донецької і Луганської областей, знищила танк бойовиків «ДНР» поблизу Дебальцевого.

Про це повідомив у соцмережі командир партизанського загону Олександр Гладкий, передає новину «Преса України».

«27.02.15 р о 16.20, за п'ять км північно-західніше нп Дебальцеве, група спецпідрозділу «Тесла», прикриваючи відхід групи «Тіні» від нп Дебальцеве підірвала російський танк, протестувавши в польових умовах нову «фішку» для окупантів та їх поліцаїв. Працює», - написав підпільник.

Хоч про «фішку», яку використали партизани, Гладкий не уточнив, проте він додав дві фотографії, на яких видно результати роботи українського підпілля на Донбасі.


Offline Старый Грек

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 1615
Тут вот такую фишку показывают
https://www.facebook.com/video.php?v=10204376917238700&fref=nf
Не знаю, как видео с FB вставить

Offline Некто_2

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4582
  • Стать: Чоловіча
  • Ник зарезервирован
Ник зарезервирован

Offline Stan

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 1305
  • Стать: Чоловіча
  • Же през шаблю маєм права!
Довге інтерв'ю, але дуже цікаве.

Цитата:
Прес-центр АТО
100 відсотковий кредит довіри

Людину, яку ви бачите на фото, вже двічі записували у безповоротні втрати. Та і без цього на офіцера було вилито чимало бруду. Проте, хто знав і знає його, точно переконані, такі люди як командир 93-ї окремої механізованої бригади полковник Олег Михайлович Мікац просто так не відступають, і не зникають.
Журналістів передової інформаційної групи МОУ доля звела з цією людиною під час відрядження на одну з передових позицій сил АТО. Час від часу нашу розмову переривали вибухи від ворожих мін і снарядів, іноді було чути, як десь падають російські «гради» чи ще якісь реактивні снаряди. Згідно з радіоперехопленнями, адепти так званого «руського міра» в день нашого перебування витратили для обстрілу Авдіївського напряму стільки снарядів, мін та ракет, скільки наші війська витрачають у відповідь сепаратистам за тиждень. Відтак до обстрілів тут звикли і ставляться як до чогось буденного і звичного.
Олег Михайлович виявився чудовим співрозмовником. Людиною прогресивних поглядів. Добрим воїном. Тому даємо його розповідь такою, як вона відбулась. Без купюр і скорочень. Можливо когось це інтерв’ю дратуватиме. Однак такою є правда на передовій.

- Важливо те, що на війні дуже міняються люди. Саме головне, що всі, хто потрапляє сюди розуміють – тут війна. Адже раніше доходило до маразму. От наприклад ще на початках в зоні моєї відповідальності в Червоному партизані стояв хлопець. Сам він з Донецька, там жили його сестра і мама. Так в один прекрасний день у свій вільний час він вдягнувся в цивільне і вирішив сходити…. до дому(!?). На першому сепаратистському блокпості його зупинили осетини. Він показав український військовий квиток, мовляв, а що такого – іду до дому… Потім ми міняли його. А що було робити? Виміняли за чотири ящика тушонки. Звучить кумедно, але там стояв такий «Мамай», ми з ним завжди мінялись нашими 200-ми та 300-ми. От він вийшов на мене по відкритому каналу і каже «маємо бійця, давай мінятись». В нас тоді не було нічого крім тушонки, тому зійшлись на чотирьох ящиках. Може це комусь видасться смішним, але йшлося про життя людини.
Щодо руйнувань Донбасу, то я скажу, що угрупування, яке має назву «Сомалі», ну те, де керує «Гіві» - це «збірна солянка». Там є багато хто. І тому їм все рівно куди стріляти – по житлових кварталах чи по позиціях українських військ, чи заводах. Вони нищать інфраструктуру цієї землі не замислюючись. Через їхні обстріли буквально знищені такі населені пункти як Тоненьке, Піски, Водяне. От в мене було питання – чого стріляти по Авдіївці? Там військового гарнізону немає. Тим не менше прилетіли «подарунки» на ринок, школу, міліцію… От «сепари» часто кричать, що «Укри стрілять по мирних жителях!». Однак, почекайте, шановні. В нас є сучасні системи визначення позицій артилерії, які чітко засікають звідки вівся вогонь по нас. І якщо ми бачимо, що вони вели вогонь з подвір’я багатоповерхівок (як це зазвичай роблять терористи), то туди звісно ніхто стріляти не буде. Це я вам кажу зі всією відповідальністю.. Натепер ми чітко знаємо, що зараз основна маса постачання бойовиків зосереджена на «Донбас-арені». Звідти ведуть і обстріли наших позицій. Так, ми можемо «влупити» у відповідь. Але там за дивним збігом обставин розташовано ще й пункт розподілу гуманітарної допомоги населенню. Відтак можуть загинути мирні люди. І ми не стріляємо у відповідь.
Крім того, більшість так званих польових ватажків бандформувань просто маріонетки. Наприклад той же «Гіві» не має власної думки. Він просто озвучує позицію, на яку йому вказують «згори». З ним важко про щось домовлятись, адже сьогодні він каже одне, завтра кардинально міняє свою думку, а через годину в нього вже зовсім інша позиція. Як на мене, відносно адекватними на сьогодні, якщо вже говорити хоч про якусь подобу відповідальності з боку ворога, є батальйон «Восток». Там більша частина місцевих з Авдіївки, Яснуватої та інших міст та сіл. Інших приблизно по десять відсотків росіян та найманців. Вони стріляють лише коли є цілі. А от по площинам - ні. Вони ж місцеві … І вони чудово розуміють, що за будь-яких обставин настане період відбудови, і власне їм доведеться відновлювати все, що вони зруйнували російськими снарядами.
Взагалі, коли певний час тому ми їздили по позиціях сепаратистів разом з російською координаційною групою з припинення вогню, то ніде не було ніяких ознак до наступу, важкої техніки та артилерії. Вони нібито тихо готувалися до зими – склили вікна і все таке інше. Однак, згодом їм надійшла команда і вони пішли у наступ. Та я скажу, що під час спроб наступальних дій терористів все трапилось, як під Сталінградом у роки Другої світової війни. Фашисти ж тоді теж намагались атакувати нас, однак були зупинені ще на марші. Так само відбулося і зараз. Генеральний Штаб Збройних Сил України вирахував дії бойовиків. Українська артилерія накрила їхні колони в місцях зосередження. І десантники показали себе з найкращого боку. В них завжди грамотні маневри, організація взаємодії, керованість підрозділів за єдиним задумом тощо. Годі й казати, крилата піхота грамотно веде війну.
- Цивільні люди часто питають нас, журналістів, чи страшно бути на війні?
Так, страшно… Всім страшно. Головне, що у нас на позиціях є вже дядьки по років 40 – 50. Вони кажуть, ну доля загинути, значить така доля. Збираються і йдуть. Незважаючи нінащо! Страшно інше - нерозуміння людьми на «вликій землі» перебігу подій на фронті та зокрема наших дій. От, наприклад, часто дорікають комбату, що потрапив у полон. Ті хто тут був, знають, який тоді випав туман. Термінал, це п’ять «рукавів». І всі вони однакові. Він під’їхав не на той «рукав». І щоб там не казали – головне люди залишились живі. Все рівно колись війна закінчиться. І воїни повернуться до дому.
Є в нас і герої, які приймали нерівний бій і загинули. От наприклад в десантників був лікар. Старший лейтенант, якщо не помиляюсь. Під час бою, опинившись у безвихідній ситуації, він підпустив ворогів до себе ближче і підірвав і себе і їх гранатою. Потім, мені телефонував «командир» ворожого загону. Ну як сказати – захоплювався, мовляв «який у вас офіцер…». Зрештою вони віддали нам пів тіла героя. Іншу половини відірвало і знищило вибухом.
- Так що, у нас виявляється є канали зв’язку з сепаратистами?
- Елементарний мобільник. Все прослуховується. Так само, як ми слухаємо їх, так і вони нас. Я навіть не міняю номери. Немає змісту. Все рівно все вираховується на раз. Головне, що наші бійці вже зрозуміли, яку каверзу з ними може зіграти балачка по телефону. І вже, переважно не таляпають дурниць в ефір. От тут деякі «товариші» часто мене питають, чи спілкувались ви представниками іноземної держави? Та звичайно ж спілкувався…От наприклад коли був крайній штурм наших позицій в аеропорту, нашому бійцю відірвало щелепу. Все. Він 300, важкий. Якщо не евакуювати його терміново, то він просто помре. Пробитись до аеропорту я не можу. Ще сніг такий валить, що просто «капець». Зв’язався з ворожою стороною. Вони кажуть по телефону – так ми тебе знаємо, бійця даємо вивезти. Забрали його в наших і передали мені. Ну не дожив би він до кінця бою! І що тепер робити? Спілкувався, але ж життя людині врятували…
Так само й щодо 200-тих сепаратистів. Ми могли б їх просто десь прикопати і все. Але ж там, на тій території залишились наші пацани. І їх хоч в труні, але треба повернути до дому. Поховати по людські, як героїв, бо вони того варті. Знову, виходимо на «сєпарів» домовляємось, їдемо мінятись. І що ми робимо неправильно? Те, що повертаємо до дому бійця? Най так. Але ж рідні можуть хоч поховати людину.
- Як часто ви стикаєтесь з провокаціями терористів?
- Дуже часто. З найбільш гучних прикладів можу розповісти про початок навчального року в Донецьку. Ще напередодні до мене подзвонив такий собі «Абхаз» з вимогою, «Чтоб нічєго не прилєтєло в школу»… Глупство безмежне. Ми і так по житлових кварталах не стріляємо, не кажучи вже про школи. Отже початок навчального року, одна єдина школа, куди зігнали всіх батьків з дітьми. Як завжди всі російські журналісти там теж присутні. І прилітають міни! І на хвилиночку вам ремарка – ні до того, ні після того цю школу не обстрілювали більше ніколи! Тільки от на початок нового навчального року в присутності російських ЗМІ. Крім того, навіть якщо уявити неможливе, ми просто не могли так прицільно влучити! Ну не дозволяє відстань.
- А чи відбулась, на вашу думку зміни у лавах офіцерського корпусу Збройних Сил України за час війни? Як змінились наші офіцери?
- По різному, я вам скажу. Дуже по різному. Ті, хто ходили раніше красиві, у пошитих на замовлення одностроях, такі собі підтягнуті «синьоокі блондини» і так далі. Їх тут немає. Вони відразу втекли і зараз десь далеко. А тут таке…. Часто трапляються ті, хто за мирних часів були в когорті шебушних хуліганів і так далі – найчастіше такі хлопці тут дуже добре себе показують.
На початках як було? Сподіваєшся собі на «напрасованого», а він раз, і «провалився». А от ті, хто під час миру були «не в фаворі», воюють просто відмінно. Наприклад є в мене толковий командир, який свого часу звільнився. Ну різні були обставини. Зараз відмобілізувався. Показав себе, як мужній воїн і тепер вже комбат. Я можу довірити йому і долю людей, і завдання. Також є в мене командир батареї. Свого часу його звільнили з армії не багато не мало – по корупції. От бачиш, як закон повернули. Дружина працювала в частині – вже корупціонер. А тут товариш капітан себе показав героєм. Його батарея просто відмінна. Виконує всі завдання. Я навіть зараз документи на присвоєння йому майора подав. А є такі, що знайшли сто і більше причин сюди не виїжджати. Татусі, там, мами якісь телефонують і вдень і в ночі. Починають піднімати загальногромадську думку мовляв «поганий комбриг забирає мого синочка там капітана чи старшого лейтенанта. А це на убой..» ну і так далі. А я їм кажу – уявіть, скільки хлопців вже там. І всі вони не «на убой»??? Лише одна ваша дитинка, якась особлива? Та й взагалі боягузів видно відразу. В них є сто тисяч причин щоб не воювати. От наприклад позиція - я не буду воювати, дайте бронежилет. Дали бронік. Ні не піду – дайте каску! Кажу йому, так в тебе ж є каска! Ні дайте кевларову… Питаю чим вона вирізняється від твоєї? Мовчанка… ну може трішки зручніша. Ладно, знайшли каску. Питаю, що краще стало? Мовчить. Але вже крити немає чим. Або прийшов тут танкіст. Я в бій не піду, дайте мені підтримку і захист. Питаю його – який тобі, в біса ще захист ти ж на танку??? От поряд стобою ще БМП, там же сама піхота. Ти ж броньовий кулак! Давай працюй! Що тобі ще потрібно? Космічний корабель над баштою?
Багато спекуляцій пішло після Донецького аеропорту. Мовляв наша «арта» нічого не зробила. Питаю в панікерів та провокаторів – «вам що потрібно, щоб БМ-21 з вами в одній позиції стояли?». Мовчать. Починаю пригадувати як наші артилеристи відсікали наступи, прикривали бійців. Знову мовчать… Особливо дратує те, коли люди, які поняття зеленого не мають у воєнній сфері вказують – от вам тре було зробити так чи так. А ви, мовляв, все зробили по іншому. Або коли якісь з журналістів сидить в Києві, і розписує на весь світ, що потрібно зробити тут. Хочеться сказати їм – приїдь, посидь тут з пацанами. Все стане зрозумілим після перших десяти годин обстрілу. Як кажуть розумні люди, одне діло язиком плескати - інше плуги тягнути. Отже всі хто такі розумні там, на диванах, приїдьте і покажіть тут як треба.
Ну як пояснити їм всім, що все добре на папері. А в житті море нюансів. От наприклад питаю одного командира, як ти отримав контузію на передовій, коли ти мав бути за 20-ть кілометрів від неї? Виявляється один з підрозділів почав «буксувати» на початковому етапі виконання завдання. І командир поїхав туди. Адже він чудово розумів, що якщо ми не виконаємо завдання тут, то провалимося і далі. Так він і опинився на «передку».
Взагалі різних нестандартних випадків чимало. От, наприклад їдемо на МТЛБ, коли штурмували один з укріплених районів терористів. Потрапляє в нас снаряд. Уламками посікло антену. Все, зв’язку немає, немає управління. Довелося наздоганяти танк і сівши на башту додатковим номером екіпажу керувати підрозділами через радіостанцію командира танка. Так ми й звільняли населений пункт.
Потрібно багато чого переосмислювати. В нас зараз починається мобілізація. Люди на передовій поміняються. Але ми на сьогодні вже маємо головне – підготовлених командирів, які знають, розуміють а головне вміють робити свою роботу. Їх потрібно скеровувати до навчальних підрозділів, щоб вони вчили, тих хто приходить.
- Тобто нашу систему освіти і військової підготовки теж потрібно удосконалювати?
- Однозначно. Однак робити це з розумом. От наприклад стройова підготовка. На перший погляд на передовій її не потрібно. Однак вона як ніяка інша військова дисципліна згуртовує підрозділ. Або фізична підготовка. Я розумію, що не можуть бути всі атлантами. Але… хоч елементарний початковий рівень має бути у кожного, бо йдеться про життя людини на передовій. А ще дуже важливий аспект - психологічна підготовка. От наприклад трупний запах. Є в нас місце, де точились запеклі бої. Собаки звідти час від часу якусь частину тіла і винесуть. Хлопці мають бути готові до цього. Знати, що таке теж є. І як би ми цього не хотіли, це жорстка правда війни. Сувора, брудна, брутальна правда. Можна ж елементарно на підготовці взяти тухлої риби та розкидати по смузі перешкод. Її запах дуже переконливий та схожий. Або підготувати полосу з мінно-вибуховими речовинами, щоб показати бійцям, як воно відчувається коли щось вибухає поруч.
Та взяти навіть елементарну обкатку танками. Бувало, що їде танк, а не обкатаний боєць вже «все»… просто загубився і не знає що робити. Поруч піднявся інший з «мухою» і на раз підбив. Вкрай потрібно показувати, що нема чого боятись в такий ситуації. І горять ворожі танки теж чудово!
- Цілком передбаченою є спекуляція тим, що бійцям на передовій немає що їсти, де спати. Чи справляються наші тилові служби? Чи все на плечах волонтерів?
- Можу сказати, що тил справляється. Дають все що належить і в повному обсязі. Але волонтери роблять наше життя тут на передовій набагато комфортнішим і легшим. Однак і волонтери є різні. Є ті, хто направду сильно нас підтримують, а є ті хто приїздять просто попіаритись. От нещодавно приїхали якісь люди до наших артилеристів, в зелених штанішках «дудочках», гламурно зализані… Ну і відкривають свого «бусика», та до хлопців « Тааак только по двє шоколадки в руки. И только тому, кто на флаге распишется!». Ну я їх і попер звідти.
Є звичайно потужні волонтери от наприклад Роман Донік, Юра Бірюков, Таня Ричкова. Вони давно працюють з нами, мають свої групи. Допомагають дуже потужно. От наприклад однієї ночі був наступ бойовиків. Вони почали підпалювати наші броньовані машини. Таня якраз ночувала тут. Вона, зрозумівши ситуацію серед ночі зірвалась, сіла в машину і вже до ранку у хлопців були нові вогнегасники. Рома і Юра нам зараз дуже допомагають контролювати поставки. Що гріха таїти, були проблеми наприклад по паливу. На самих початках був просто жах. Там же в тилу заправники, образно кажучи, тонну пального вкрали, а бодягою долили. Ну заробили вони там тисяч тридцять гривень… А тут через цю тону і їхню наживу, батальйон танків може не дійти до позицій.
Зараз ситуація дещо змінилась. Та й командири змінились теж. От пригнали нам погане паливо, ми склали скаргу і повернули його назад. Прислали нам тушонку в якій м’яса немає зовсім, одні якісь желваки і жир. Я все зібрав, склав акт – рекламацію і відправив назад. Адже треба міняти цю розхожу позицію, що мовляв «армія все з’їсть і все спалить».
Сподіваюсь, тепер з встановленням повноцінного громадського контролю над воєнною економікою, при призначенні на вищі посади будуть дивитись і питати в людини, чого ти туди йдеш? Наживатись? Чи чесно попрацювати? І тих, хто наживаються будуть гнати з позором і відразу. Я вірю, що нас чекають зміни. І ці зміни будуть лише на краще.
Передова інформаційна група МОУ Юрій Повх, Тарас Грень.

Offline Kikker

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 4851
«Мы все знали, на что идем и что может быть»

Интервью с российским танкистом, который вместе со своим батальоном был командирован сражаться за Дебальцево


Фото: Елена Костюченко / "Новая"

Доржи Батомункуев, 20 лет, 5 отдельная танковая бригада (Улан-Удэ), воинская часть № 46108. Срочник, призван 25 ноября 2013 года, в июне 2014 заключил контракт на три года. Личный номер 200220, военный билет 2609999.

Лицо сожжено, обмотано бинтом, из-под бинта выступает кровь. Кисти рук тоже замотаны. Уши обгорели и съежились.

Далі тут:
http://www.novayagazeta.ru/society/67490.html

P.S.
Обережно, типовий "патріот" і русолюб, хоч і бурят. В голові вата і нічого, крім вати.


Offline Vols

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 2229
(click to show/hide)
Цитувати
P.S.
Обережно, типовий "патріот" і русолюб, хоч і бурят. В голові вата і нічого, крім вати.

[/quote]
Прочитав місцями... Жах і сором, скільки таких обдовбаних ідіотів несуть смерть нашим людям. :smilie2:
Порвало: "Если Украина вступит в Евросоюз, в ООН, ООН может развернуть тут свои ракеты, вооружение, в принципе это может. И тогда уже мы будет под прицелом. Они будут уже намного ближе к нам, уже не через океаны. Вот совсем через землю."
І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі.(с)

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 46794
  • Never give in!
If you are going through hell, keep going.

Offline Capitain Cubs

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 14497
  • Стать: Чоловіча
  • Запорожець за Інгулом. Характерник-гедоніст.


скромненько

хорошо бы еще и повременную
статистику
лето - зима например

в 28-й и пару десятков боевых потерь не с сентября не наберется  :shuffle:
Mocsia delenda est

Offline monach

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5052
Розмовляючи російською ти даєш Хуйлу привід називати тебе і московітів одним бурятскім народом.

Offline Серг

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 2001
  • Стать: Чоловіча
Карликовому альфа самцу и унылой лошади америкосы поставили ультиматум.

Цитувати
Государственный секретарь США Джон Керри заявил, что Вашингтон ожидает всеобъемлющего режима прекращения огня на востоке Украины в течение следующих часов, максимум — суток. Об этом он заявил после встречи с министром иностранных дел России Сергеем Лавровым в Женеве, передает Радио Свобода.

Керри также подчеркнул, что Запад ужесточит санкции против России в случае, если договоренности, направленные на достижение мира в Донбассе, не будут выполнены. По словам госсекретаря США, минские договоренности должны выполнять «как российские лидеры, так и сепаратисты, которых они поддерживают».

    «Если этого не случится, если, как и ранее, будут многочисленные нарушения, дальнейшие последствия неизбежны, которые станут еще большим бременем для и без того проблемной российской экономики», — добавил он.

Offline Milena

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 2373
Довге інтерв'ю, але дуже цікаве.

Цитата:
Прес-центр АТО
100 відсотковий кредит довіри
.............................................................................................
Передова інформаційна група МОУ Юрій Повх, Тарас Грень.
Маю надію, що всі подібні матеріали будуть збережені, щоб вийшла велика книга нашої війни проти Мордору і нашої перемоги. :Prapor2:

Offline Milena

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 2373
Карликовому альфа самцу и унылой лошади америкосы поставили ультиматум.

Цитувати
Государственный секретарь США Джон Керри заявил, что Вашингтон ожидает всеобъемлющего режима прекращения огня на востоке Украины в течение следующих часов, максимум — суток. Об этом он заявил после встречи с министром иностранных дел России Сергеем Лавровым в Женеве, передает Радио Свобода.

Керри также подчеркнул, что Запад ужесточит санкции против России в случае, если договоренности, направленные на достижение мира в Донбассе, не будут выполнены. По словам госсекретаря США, минские договоренности должны выполнять «как российские лидеры, так и сепаратисты, которых они поддерживают».

    «Если этого не случится, если, как и ранее, будут многочисленные нарушения, дальнейшие последствия неизбежны, которые станут еще большим бременем для и без того проблемной российской экономики», — добавил он.
И как без ссылки определить, сколько часов прошло после заявления Керри? Чтобы оценить, чего стоит обязательность Керри. :smilie2:

Offline massii

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 1213
Пам'ятаєте:
"Иностранный корреспондент Los Angeles Times Сергей Лойко выложил на своей странице в Facebook фотоальбом под названием КИБОРГИ CYBORGS.

Это подборка репортажных портретов украинских военных, героически держащих оборону в самой горячей точке Донбасса - донецком аэропорту".

Один з Героїв:

Sergei Loiko
8 год ·
Киборг-десантник Сергей Танасов Serhii Tanasov рядом со своим портретом на выставке в Харькове. Сергей получил ранение в ногу при спасении товарищей из ДАПа.


Киборг, командир разведчиков Рахман (Андрей) возле своего портрета на выставке в Харькове. Рахман получил многочисленные ранения и 12 осколков в операции по эвакуации раненных из ДАПа. Правый глаз почти не видит.


« Останнє редагування: Березня 02, 2015, 08:59:11 20:59 від massii »

Offline Staryi

  • Newbie
  • *
  • Повідомлень: 42
Карликовому альфа самцу и унылой лошади америкосы поставили ультиматум.

Вообще-то, лошадь – она, а вот мерин – самое то.

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 46794
  • Never give in!
If you are going through hell, keep going.

Offline free UA

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 3971
  • Стать: Чоловіча
з FB
26 Февраль в 23:07 · отредактировано ·

А вот я вам сейчас позитивчика подкину на ночь. Меня порадовали - и я скрывать не буду.
 Не секрет, что наши ещё выходят из Дебальцево.
 Так вот. Трое красавчегов выходили, выходили и вышли. А шоб не скучно выходить было - попросили их сопроводить ребят местных. С блок поста сепарского. Так гуртом и вышли.
 Наших трое. Ггггг. И ихних  девять. А всего 12 человек.

 UPD: Поправляют меня знающие товарищи - наших трое, не наших 12.
 Так даже лучше, как по мне.

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 46794
  • Never give in!
If you are going through hell, keep going.

Offline Fox

  • Обмежений доступ
  • Hero Member
  • *
  • Повідомлень: 2769
  • Стать: Чоловіча
В захваченное российскими террористами Дебальцево прибыл первый эшелон с боеприпасами из РФ.
http://sprotyv.info/ru/news/13897-v-zahvachennoe-rossiyskimi-terroristami-debalcevo-pribyl-pervyy-eshelon-s-boepripasami-iz

Помнится не так давно,а именно две недели назад
Цитувати
Советник Президента Юрий Бирюков заявил, что силы АТО 17 февраля уничтожили железнодорожный узел в Дебальцево.
На его восстановление уйдут многие-многие-многие месяцы. Это одна из причин, многих причин, по которым вывод из района задержали»
http://lb.ua/news/2015/02/18/296007_sili_ato_pered_vihodom_unichtozhili_zhd.html

Плять,многие месяцы -за две недели!
Этак они и коммунизм за год построят.
Бывалый и Бугага - брехуны!

Offline Anreal68

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 3625
  • Ми працюємо
В захваченное российскими террористами Дебальцево прибыл первый эшелон с боеприпасами из РФ.
http://sprotyv.info/ru/news/13897-v-zahvachennoe-rossiyskimi-terroristami-debalcevo-pribyl-pervyy-eshelon-s-boepripasami-iz

Помнится не так давно,а именно две недели назад
Цитувати
Советник Президента Юрий Бирюков заявил, что силы АТО 17 февраля уничтожили железнодорожный узел в Дебальцево.
На его восстановление уйдут многие-многие-многие месяцы. Это одна из причин, многих причин, по которым вывод из района задержали»
http://lb.ua/news/2015/02/18/296007_sili_ato_pered_vihodom_unichtozhili_zhd.html

Плять,многие месяцы -за две недели!
Этак они и коммунизм за год построят.

Кинуть одну нитку под тепловозную тягу на 2-3 километра как раз две недели и надо.

И Дебальцево - не обязательно на центральный узел это пришло.

А привести его в порядок (ЖД узел), хоть на 50% - там по любому месяцы надо ковыряться. Так что все правильно.

Offline aleart

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 814
  • Стать: Чоловіча
« Останнє редагування: Березня 03, 2015, 03:30:47 15:30 від aleart »

Offline focus

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 2821
Это 3,13здец :smilie9:


ахуєнна мотивація під мобілізацію!    :smilie9: :smilie10:

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 46794
  • Never give in!
Коли танки стоятимуть коло Тернополя, можна буде йти на *** , а не до армії, – каже “Кіборг” Ігор Войцехівський

Я – боєць 5-го Окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу “Правий Секторр” друг Поляк. Я втратив ліве око більш як 12 років тому в Португалії на заробітках.Та це ніяк не завадило мені в кінці літа піти на війну. Приблизно з середини вересня і до середини січня стояв у Пісках. Був там автоматником, командиром гарматного розрахунку, знову автоматником, кухарем. По приїзді додому мав лише 50% зору. Зараз відновив до 75%. І це, на жаль, межа.

Запитайте у тих, хто був зі мною разом, з ким ми ділилися всім. І вони скажуть, що я не зробив жодного подвигу. Так, це правда. Але я там був! Потрібно було стріляти – ми стріляли. Ми виконували всі накази. Ніхто не жалівся на тяжку долю, бо ми знали, куди і навіщо прийшли. Ми не мали ні зарплат, ні пільг, ні соціальних гарантій, ні статусу. Як не вистачало харчів чи води – все рівно воювали. Не вистачало зброї чи набоїв – воювали. Сумували за рідними – однаково воювали. Не опускали рук, а воювали. Ми просто воювали. Зараз мої побратими знову у Пісках. Вони захищають мою сім’ю, бо я вже не можу цього зробити – відвоювався.

Я нікому не дорікаю з приводу того, що хтось не воює. Та чому чую весь час такі запитання: А чому я маю йти на війну? Як стрельне танк по Тернополю, тоді й піду. А чому я маю йти на війну за депутатів, чиновників, президента (і т. д.)? А хто йде на війну, той дурень. І ще величезна купа подібної гидоти.

Розкажу ще дещо про себе. В мене є два прекрасних синочка. Старший Максимко – кращий в класі. Молодший Віталік має вади психічного розвитку. Мені що, здати його в інтернат? Чи може продати “на органи”? НІ! НІ! І ще раз НІ! Він – МІЙ! І він завжди буде зі мною! Так само і Донецьк – МІЙ! І Луганськ – МІЙ! І Севастополь, і Полтава, І всі міста і села – МОЇ! Не віддам нічого! Якими би вони гарними чи поганими не були.

А на війну пішов, бо хто з мого дому піде – старенька мама чи дружина з двома малолітніми дітьми? Був у військкоматі – жалюгідне видовище. Розумію матерів і дружин, що плачуть. Але щоби здорові бугаї розпускали свої шмарклі аж до колін? Мені встидно за тих окремих шмаркачів. В себе в селі, напевно, були ну дуже крутими, а як за межами – повні штани жовтого пластиліну. Таке одоробло приїде на “передок” і через свої забухони буде підставляти своїх же побратимів. А з приводу того чому потрібно воювати – а тому, щоби тут в нас танки не стріляли, щоби тут діти не ставали сиротами, щоби було чути приліт птахів, а не приліт мін.

Хочу звернутися до всієї вишиватної банди: позакривайте свої пащеки, бо я сам їх позакриваю!!! Не хочете воювати, не хочете волонтерити чи дати хоть щось – не треба, обійдемось поки-що. Але тримайте свої язики за зубами! А то заради заспокоєння своєї нікчемної совісті починаєте патякати всяку гидоту в своє “оправдання”. Щоби ви знали, що ви всі винні як земля колгоспові всім Тим, що віддали своє життя за всіх нас, в тому числі і за вас, виродків. І те, що війна йде лише на Сході, а не на Заході, є виключно заслугою ТИХ, ХТО ВІДДАВ СВОЄ ЖИТТЯ, ХТО ПІШОВ У НЕБУТТЯ ЗАРАДИ ВСІХ НАС. Пам’ятаймо про це всі.

Якщо хтось хоче молоти язиком дурниці, то згадайте матерів у чорних хустинах, згадайте заплаканих вдів і сиріток. І ще раз: не хочете воювати за своїх батьків, дружин та дітей – не воюйте. МИ їх захистимо. Лиш позатикайтеся. А від мене особисто – нехай живе війна! Вона очистить Україну від нечисті і від довбаних ватників. Після Перемоги як будете дивитися нам (і живим, і тим, що на Небесах) в очі???

http://poglyad.te.ua/podii/koly-tanky-stoyatymut-kolo-ternopolya-mozhna-bude-jty-na-a-ne-do-armiji-kazhe-kiborh-ihor-vojtsehivskyj/
If you are going through hell, keep going.

Offline div

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 27038
Коли танки стоятимуть коло Тернополя, можна буде йти на *** , а не до армії, – каже “Кіборг” Ігор Войцехівський

Хорошо сказал  :smiley24: