Чи відчуваєте свою провину за те, що у 2009 році ви зайняли позицію «проти всіх», що фактично й привело до влади Віктора Януковича (перевага Януковича над Тимошенко в 2010 році склала лічені проценти), а вже потім спричинило криваві події 2014-го?
Що-що? «Провину»?! От тільки, будь ласка, не треба тепер, після того, як кремлівський сценарій демонтажу України, хай іще й не повністю, вийшов на яв, знову намагатись реанімувати той старий ефесбешний мем про «поганого Януковича, хорошу Юлю і проклятих противсіхів», яким українцям 4 роки дурили голови, інформаційно готуючи розкол країни на «Юлину» і «Януковичеву», - уже не вийде, проїхали, і саме «противсіхи» цей сценарій першими й переламали! Чим, до речі, й викликали таку люту проти себе інформвійну – подібного розмаху кампанії ще КГБ в 1970-ті вело проти дисидентів… Хто вам сказав, що без Януковича не було би кривавих подій? Ви що ж, гадаєте, що керівництво РФ складається з суцільних ідіотів, які війну в Україні майже 20 років виключно «під Януковича» готували? До холери, та я ще в серпні 2008 року, одразу після Грузії, в інтерв’ю журналові «Корреспондент» попереджала, що ми наступні у черзі, і якщо негайно не вжити заходів, то буде аншлюс, і опинимося ми в становищі Польщі 1939 року. І війни я чекала, як усі думаючі люди в Європі, з 2008 року, і мій «Диптих 2008 року» мою позицію з цього питання викладає гранично чітко, - куди вже чіткіше!.. А в таких ситуаціях правило практичної поведінки дуже просте: якщо бачите, що диявол тасує карти, - не сідайте з ним за ігровий стіл. Кремль же просто зіграв з українським народом у доброго й злого поліцейського, найпримітивніший у світі сценарій: красуня блондинка і огидний Шрек (Юлія Тимошенко і Віктор Янукович – «Главком»). І, слава Богу, - програв! Мусять тепер гарячково вигадувати щось інше...
Шрек, тобто Янукович, провалився в очах Москви як «не справившийся с управлением», з роллю диктатора. Я не сумніваюся, що Тимошенко впоралася б із нею краще, вона талановитіша за нього актриса. Вона не є розумною, але, тут уже гендерний аспект, - жінкам інтуїтивно більше довіряють. Диктатори асоціюються насамперед з чоловіками. А XXI століття, без сумніву, буде «жіночим століттям». Ще жінок - Сталіних і Гітлерів - у цьому столітті людство побачить. І моя роль, зокрема й як письменниці, котра про жінок знає більше, ніж переважна більшість людства, - це саме людство, наскільки в моїх силах, застерегти.
