Корчинский, конечно, надежный источник.
Корч не є носієм новин.
Він оглядач і передавач певних ідей.
Його оцінки часто влучні. І ще він - романтик.
Піздєц просто який романтик 
Дмитро Корчинський
Yesterday at 11:54 · iOS · Edited ·
Шістнадцяте століття переповнене життям.
Гвадалквівір його виносив в море,
За Море Мороку, за золотом і болем
У трюмах переповнених життям -
Гранади та Кастилії сміття́м.
---
І ми пройшли небачені ліси,
Небачені столиці зруйнували.
Нові́ провінції - перлини слави,
А на місцях майбутніх міст поставили хрести.
Залізом золото взяли́, намалювали
На давніх картах інші береги.
---
А вдома цісар з королем змагались за Мілан.
Шляхетні юнаки гострили чінквіде́а.
Ще був живий до смерті де Шабанн,
Що вразило піхоту. Вистачало
Німецьких найманців жорстокості жінкам
І влади диктувати королям.
---
Життя - це праця. Свято - не життя.
Є визначеність і нема обряду,
Є Кальвін і немає ладу.
Світ вибухнув, Лойола ногу поламав,
Відродження скінчи́лося підвалом,
Антверпен переповнився товаром,
Крізь зуби цикав Лютер жалом,
Як на церковні двері тези прибивав.
---
Іде дорогою ландскнехт чи комунерос.
Двуручний меч чи алебарда на плечі.
Війна закінчена (невдало почали́).
Кати збирають жни́ва по війні,
Мов жито вижинають по весні,
Убивці переховують ножі,
Висітимуть усі бунтівники,
А кораблі лежатимуть на дні.
---
На царгородськім ринку відкоркують бочку
І Байда питиме меди та горіло́чку
І не захоче царську до́чку.
Століття пролетять веселі та сумні,
Іду дорогою. Гранатомет тягаю на ремні.
"Якось я виїхав у поле і почекав обозу. Переді мною пробігла зграя голодних вовків. Бог поміч, добрі товариші - сказав я їм - ви відправляєтеся за тим самим, що і я! і це здалося мені щасливою ознакою. "
"Шістнадцяте століття переповнене життям. Гвадалквівір його виносив в море, За Море Мороку, за золотом і болем У трюмах переповнених життям - Гранади та Кастилії сміття́м. --- І ми пройшли небачені ліси, Небачені столиці зруйнували. Нові́ провінції - перлини слави, А на місцях майбутніх міст поставили хрести. Залізом золото взяли́, намалювали На давніх картах інші береги. --- А вдома цісар з королем змагались за Мілан. Шляхетні юнаки гострили чінквіде́а. Ще був живий до смерті де Шабанн, Що вразило піхоту. Вистачало Німецьких найманців жорстокості жінкам І влади диктувати королям. --- Життя - це праця. Свято - не життя. Є визначеність і нема обряду, Є Кальвін і немає ладу. Світ вибухнув, Лойола ногу поламав, Відродження скінчи́лося підвалом, Антверпен переповнився товаром, Крізь зуби цикав Лютер жалом, Як на церковні двері тези прибивав. --- Іде дорогою ландскнехт чи комунерос. Двуручний меч чи алебарда на плечі. Війна закінчена (невдало почали́). Кати збирають жни́ва по війні, Мов жито вижинають по весні, Убивці переховують ножі, Висітимуть усі бунтівники, А кораблі лежатимуть на дні. --- На царгородськім ринку відкоркують бочку І Байда питиме меди та горіло́чку І не захоче царську до́чку. Століття пролетять веселі та сумні, Іду дорогою. Гранатомет тягаю на ремні. "Якось я виїхав у поле і почекав обозу. Переді мною пробігла зграя голодних вовків. Бог поміч, добрі товариші - сказав я їм - ви відправляєтеся за тим самим, що і я! і це здалося мені щасливою ознакою. ""