«НЕМАЄ ПІДСТАВ ДЛЯ НОВОЇ КОАЛІЦІЇ ЗАХІД— РОСІЯ ЗА ТИПОМ АНТИГІТЛЕРІВСЬКОЇ»
Лілія ШЕВЦОВА, провідний дослідник Інституту Брукінгса, Москва:
— Ісламський терор і особливо паризька трагедія змінили геополітичний ландшафт. Вони дали поштовх до руху Європи зі стану відкритості у стан фортеці. Тим паче що в Європі вже існують серйозні праві сили та впливові настрої, які штовхали європейське співтовариство в цьому напрямку. Слід очікувати тут зміни політичного балансу сил на користь право-консервативного табору, послаблення позиції тих, хто виступав за нормативний вимір у зовнішній політиці й розширення об’єднаної Європи. Велика Британія продовжить дистанціювання від ЄС, а в Німеччині продовжиться послаблення позиції Меркель і тих, хто намагався зберегти Шенген.
У цій ситуації, тим паче зважаючи на позицію Обами, який намагається дистанціюватися від зовнішнього світу й скоротити американську залученість у світові справи, слід чекати прагнення колективного Заходу ослабити конфронтаційність у відносинах з Росією.
Певна річ, що в разі посилення терористичної загрози Україна та її трансформація відійдуть (вже відійшли) на другий план.
Але чи оз начають ці нові тенденції повернення Заходу в постмодернізм попереднього двадцятиліття, а отже нові обійми з Росією? Чи є підстави для підозр у тому, що Захід готовий «продати» Україну Путіну «з потрухами» в обмін на його співпрацю в антитерористичній операції? Є, звісно, вельми активні сили на Заході, які закликають до нової операції такого роду — great bargain. Але запевняю вас, для неї немає підстав. Немає підстав для нової коаліції Захід—Росія за типом антигітлерівської коаліції. Надто великою є недовіра між Заходом і Кремлем. Більше того, з двох сторін запущена машина взаємного стримування, яку зупинити важко і в існуванні якої також є зацікавленість, але вже інших впливових сил. Зберігаються відмінності в розумінні витоків і причин нинішнього підйому ісламського терору.
Отже, можна чекати руху (поки стихійного) до нової формули світового порядку, в якому збережуться елементи взаємної заборони та недовіри, але йтиме пошук і точок зіткнення та конкретної взаємодії. У якому напрямку піде цей пошук і наскільки він буде ефективним, покажуть переговори щодо Сирії й перш за все військова співпраця кількох країн, що здійснюють військово-повітряні операції в Сирії, — Росії, Франції, Великої Британії й Данії.
Так, це нова ситуація. Але аж ніяк не повернення до періоду до 2014 р. І кожна сторона намагатиметься використати цю ситуацію у своїх цілях.