4.01.2016
«Закидати м’ясом поле бою» – експерт про мобілізованих в зоні АТО
Левко Стек
Експерти та міністр оборони розійшлись у поглядах щодо потреби в професійній армії
Київ – Міністр оборони Степан Полторак переконаний, що контрактна армія не здатна перемогти у війні. Таку думку він висловив, відповідаючи на запитання журналістів про можливість скасування в Україні строкової служби. Очільник оборонного відомства називає заяви про перехід українського війська на професійну основу «популістськими» і «безвідповідальними». Натомість військові експерти висловлюють категоричну незгоду з такою позицією міністра. На їхню думку, за умов, що зараз склались на Донбасі, саме малочисельна та добре підготовлена армія, здатна ефективно протидіяти бойовикам. Збільшення ж чисельності армії за рахунок мобілізованих вважають, веде до «кривавих» наслідків, а причина– некомпетентність військового командування.
В інтерв’ю виданню «Українські новини» Степан Полторак повідомив, що планів скасування строкової служби в міністерстві наразі немає. Та водночас наголосив, що вік призову змінили, і тепер до війська в Україні йдуть з 20-ти, а не 18-ти років. На думку міністра, у цьому віці призовники «вже не школярі, а сформовані чоловіки». Також керівник Міноборони нагадав, що аби уникнути втрат серед непідготовлених військовослужбовців, було прийнято рішення президента, про те, що строковики не мають брати участі в Антитерористичній операції.
«Ми такі експерименти вже в країні проводили, коли відміняли призов на строкову службу. Це призвело до того, що у нас практично випало ціле покоління чоловіків, які не готові до захисту своєї країни. Строкова служба, вона дає змогу готувати мобілізаційний ресурс. Відмовитись повністю від призову, не багато країн світу можуть собі це дозволити зробити», – заявив міністр Степан Полторак.
Наприкінці 2015-го Генеральний штаб ЗСУ відрапортував про здобутки за рік. Зокрема про те, що було сформовано 15 бригад, відновлено боєздатність 60 батальйонів, підготовку пройшли понад 115 тисяч військовослужбовців, а до армії надійшло 35 тисяч зразків озброєнь та військової техніки. І це лише частина цифр, якими похизувались у Збройних силах, повідомляючи про нарощування сил.
Військовий експерт Юрій Бутусов не бачить причин для оптимізму через збільшення кількості підрозділів та особового складу української армії. Журналіст допускає одразу дві складові в українському війську – і призовну, і професійну. Однак, участь у бойових діях на Донбасі можуть брати лише добре треновані та мотивовані контрактники. За даними журналіста, участь у бойових діях на Донбасі беруть не більше тридцяти тисяч вояків. Загальна ж чисельність армії – майже 270 тисяч.
Ті кадри, які є в армії, жодних зрушень зробити не можуть, тому що вони непрофесіонали і просто некомпетентні люди
Зараз, натомість, переконує Бутусов, на передову зазвичай відправляють мобілізованих лише після двох місяців навчання. На думку журналіста, причиною відсутності реформ у війську є брак політичної волі та низькі професійні якості керівництва Збройних сил України.
«Це відповідальність президента. Він не забезпечив виконання свого власного указу. Дійсно правильного указу від 15 жовтня 2014-го року. Це скоро буде майже півтора року. А самостійно ті кадри, які є в армії, жодних зрушень зробити не можуть, тому що вони дійсно не професіонали і просто некомпетентні люди. Результати їх діяльності, вони всім відомі і очевидні», – вважає журналіст.
Не погоджується із заявою міністра Полторака і директор Центру досліджень армії, конверсії та
роззброєння Валентин Бадрак. Зволікання з переходом армії на професійну основу називає «фатальною помилкою». Експерт вважає, що професійне ядро в армії, тобто 30 тисяч військових, необхідних для ведення бойових дій на Донбасі, можна підготувати за 3 роки. Однак для цього необхідно створити умови, аби мотивовані бійці з досвідом участі в АТО захотіли залишитись на контракті.
У такому «мотиваційному пакеті», вважає Бадрак, має бути низка пільг та преференцій для професійних військовослужбовців. Зокрема, пільгові умови отримання житла, освіти, якісне медичне забезпечення, страхування, значно вищий рівень зарплат. Дослідження проведені центром, де працює експерт, показали, що впродовж АТО військо вже залишили близько семи тисяч бійців, які могли б служити в ЗСУ на професійній основі. В той же час, підхід, яким керуються зараз формуючи армію, Бадрак називає «кривавим».
«Серед людей, які служили в армії, є такий грубий вираз – «закидати м’ясом» поле бою. І от саме такий підхід є в тому, щоб непрофесійних, невмотивованих людей спрямовувати в зону бойових дій і щоб вони там отримували досвід в ході цього так би мовити двобою між життям і смертю», – переконаний експерт.
Обидва експерти сходяться на думці, що чи не головною причиною низької якості реформування ЗСУ є відсутність документів, які б регламентували розвиток армії. Так, йдеться про два основні документи: Державну програму розвитку Збройних сил України та Державну програму розвитку озброєнь ЗСУ. Відтак, попри те, що в бюджеті на 2016 рік для потреб військових передбачено 55 мільярдів гривень, немає ніяких гарантій, що вони будуть використані ефективно, оскільки й надалі відсутня стратегія розвитку української армії.
Мобілізаційний ресурс на випадок «великої війни» Валентин Бадрак рекомендує готувати, створюючи війська територіальної оборони, коли місцеві адміністрації в регіонах будуть проводити відповідні підготовчі збори.
Юрій Бутусов, у свою чергу, у коментарі Радіо Свобода висловив думку, що мобілізація можлива, але за умови, що вона триватиме не менше трьох років, за прикладом Ізраїлю. Лише за таких умов, вважає експерт, можна підготувати ефективного бійця. Що ж до контрактної армії, яка не здатна виграти війну, про що заявив міністр оборони, то на підтвердження протилежного журналіст наводить приклад військових США, чия армія з 1973 року повністю перейшла на професійну основу.
За даними Генерального штабу ЗСУ, на військову службу за контрактом у 2015-му залучено понад 16 тисяч осіб.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/27466106.html