Люди певного менталітету не вміють відрізняти форми від змісту. Зовнішнє багатство і пишність часто плутають з більш глибокою релігійністю. Не кількість і розмір храмів сьогодні є ознакою живої віри, а життя в відповідності з повідомленням Євангелія. Яка користь від того, що виникають храми, якщо віруючі, а іноді і духовенство, живуть так, як ніби вони не знали Нагірної проповіді і Заповіді блаженства?
