Є ще інший аспект в цьому.
Деякі прихильники капіталізму весь час роблять спроби зробити з цієї системи релігію, надати релігійні властивості.
А коли це вдається, то це призводить до самознищення.
Ланцюг причин і наслідків здається приблизно такий.
Схільні до надання релігіних ознак своєй ідеологіі бизнесмени починають замість чисто бізнесових функцій брати на себе функції по виховуванню суспільства. Тобто стають спочатку "вихователями", потім "місіонерами", а потім "жрецями". Тоді у них починають все частіше виникати ситуації коли треба робити вибір - або ти просто бізнесмен, а бо "вихователь", "місіонер", чи вже навіть "жрець". Вибір чогось з останнього (не бізнесового) починає шкодити бізнесу и т.з. "капіталізму" взагалі (тобто починає шкодити тому з чого все починалося - грошам). Коло замикається, бізнес починає або ставати неефективним, або набуває антисуспільних форм - починає знищувати існуючу систему і людей.
До речі цей вибір завжди дуже цікаво спостерігати - що зробить бізнесмен в складній ситуації, чи залишиться в межах чистого "капіталізму", чи почне будувати систему на суто адміністративних засадах, засобами примусу, примітивного тиску, що з часом неминуче набуває "релігійних" ознак (з'яявляється ритуалізм, культи та навіть сакрал, які рано чи пізно шкодять справі, тому з чого все починалося - грошам). Де той "зловещий оскал капитализма" про який нам завжди розповідали в совку? Його ще навіть не починалося. Поки що бачили тількі бізнесменів - "вихователів", які згодні навіть втрачати вигоду і бізнесові сенси, аби тількі залишатися "вихователями". І здається то не їх вина, це суспільний запит такий. Принайми був таким до цього часу
