Який би не був той Коломойський ( разом з Геннадієм Корбаном), але якби не вони( в 2014 році), то України вже б не існувало.
Не Переоцінюєш внесок, і любов до України, цих персонажів?
І якось недооцінюєш внесок "народа - довбойоба"
Нє?
Ні, не переоцінюю.
Тому що я вважаю, що
кожного політика потрібно оцінювати за всією сукупністю його різних вчинків, враховуючи масштаб і значимість цих вчинків, враховуючи обставини при яких вони відбувалися і підсумовуючи все це за всі роки життєвої і політичної кар"єри даного конкретного політика.
І якась чисто формальна, суто словесна "любов до України" не може бути визначальним чинником при оцінці того чи іншого політика.
...Бо який же український політик, отак от прямо візьме й заявить, що він, буцімто, Україну не занадто й любить ?
Ще раз: будь-якого політика треба оцінювати за
сукупність його вчинків і
сукупність наслідків від цих вчинків......
А що стосується оцінки "народа-довбойоба", то йому,тобто народу, загалом оцінку давати значно простіше ніж будь-якій конкретній людині-політику.
І оцінка ця буде на порядок об"єктивніша. Бо 26 років існування Незалежної країни, і результат, який Україна вибудувала за всі роки після розвалу СРСР говорить сам за себе.
Бо в 1991 році, всілякі політичні оглядачі, журналісти і радянські ( потім пострадянські) і закордонні, стверджували, що Україна після розвалу СРСР має дуже хороші ( майже найкращі) умови для створення й розвитку власної успішної країни.
Пройшло 26 з половиною років і результат державотворення можна назвати відомим кравчуківським узагальненням
:"маємо те що маємо".Це якщо дуже м"яко так все це називати. А якщо прямо - то народ України це народ-довбойоб.
Звичайно ж, не можна так назвати кожного громадянина України. Бо дуже-дуже багато проявилось непоганих і навіть дуже-дуже позитивних і достойних громадян.
Але на жаль вони є меншістю.
А будь- який соціум в цілому, його загальна характеристика визначається завжди більшістю.
.....
Тому все, що сказане мною в попередньому пості є цілком об"єктиво.