1. Страх.
Головна ідея "руского міра - страх, як єдиний найпотужніший справжній стимул.
Будь які люди через певний час починають втрачати страх ("страх потєрялі"). Отже "рускій мір" відчуває періодично-циклічну необхідність жахати (вбивати те що періодично відроджується). Ритуал потребує приносити в жертву саме невинуватих, тому що наявність причини (справжньої провини) не дасть досягнути мети (а мета не причина-наслідок, а безпричинний жах).
Крім потреби періодичного терору, там існує потреба підтримувати постійний рівень певного насилля. Починаючи з сімейного і закінчуючи підсвідомим виправданням і підтримкою безкарності гопоти. І взагалі на будь якому рівні сильніші повинні тримати слабших в страху (який інтерпретується як повага).
2. Дешеві раби
Потреба у наявності прошарку рабів (завжди "винуватих") за рахунок дешевизни яких все тримається.
Назва цього прошарку може бути якою завгодно - кріпаки, "антісовєтчікі", чи навіть просто - "не той народ".
Але у підсвідомість прошита потреба постійного пошуку групи "винуватих" не будь-якої, а достатньо великої, щоб вона могла бути потужною дешевою рабочою силою.
3. Свій-чужий
У "руского міра" дуже розвинена система свій-чужий.
Цікавою особливістю є те, що там присутня динаміка. Маркери розпізнавання в постійному русі, тому будь-яке незнання є потенційно небезпечним. Звідси страх бути не в курсі актуальних мемів і паралізуючий ефект будь-якої складної риторики взагалі.
І звідси "вікторинна", "змагальна" система спілкування через конфлікт - постійна бійка за те щоб не потрапити самому, а знайти і заштовхнути у групу "винуватих у незнанні" потенційних дешевих рабів (див вище).
3. Вождизм
"Вся влада від Бога" для "руского міра" розуміється не як владна функція як така (де персона вторинна), а як влада конкретних персон. Тому ця система не причинна (зрозуміла), а ритуалізована і керована особистою відданістю (без потреби пояснень і розуміння причин).
Ключовий ритуал - з достатньою періодичністю повертати усім втрачений ірраціональний жах через звинувачення і "покарання" не винуватої жертви (див п.1.).
P.S.
1. Це спроба підсумку всього за останні роки що тут обговорювалось на цю тему.
2. Було багато чого іншого, теж важливого, але воно все ж здається вторинним.