можна посперечатися
"звалити до Ростову" - це їхати в абстрактний,умовний Ростов.
"звалити до Ростова" = їхати в конкретне місто .
Ні, не можна.
Тому що тут іде мова про конкретне відоме місто Ростов-на-Дону.Взагалі, в відмінюванні іменників чоловічого роду другої відміни завжди багато помилок.
Можна спостерігати це і в телевізорі і в рекламі і т.п.
Спочатку, коли пішла українізація в ЗМІ, то зразу ж були помітні помилки. В основному, через те, що і журналісти, і рекламісти мовою не володіли, або володіли дуже слабо. Бо з дитинства рідн. мова була російська, а укр. вивчали вже в зрілому віці по книжках.
Тому й відразу в аналогічних випадках ставили закінчення, так як ставляться в рос. мові. А там - тілька а. я ( ніколи не буває у, ю).
Потім, коли їм всім вказували на помилки, то вони почали майже скрізь ставити закінчення у,ю.
Аби не так як в рос. мові. Але це теж не правильно
Зараз, в зв"язку з цим, помилки і плутанина дуже часто.
Але якщо людина змалку зростала в україномовному середовищі, то правильність цих закінчень людина відчуває бувально інтуїтивно.
А коли мову вчав хтось, по книжках то завжди плутатиметься. Бо родовой відмінок ( в іменників 2-ї відміни) завжди вважався найстрокатіший. там правила містять дуже багато винятків.
Наприклад. Можна сказати Прибуття поїзда (потяга), але не прибуття поїзду ( потягу).
Це - найгрубіша помилка, яка свідчить, що мовець українською володіє недосконало.
( На київському вокзалі адміністрація на зовсім грамотна).
Ніколи не можна сказати: купуйте квитки до Єревану.
Так само як і ніколи не можна сказати купуйта квитки до Києву.
Так само як і не можна сказати купуйте квитки до Харкову, до Херсону, доЛуганську, до Тернополю, до Івано-Франківську.
Тільки через букву а чи я.
....
А чи можна сказати так:
яке зараз є населення Києву?
Ні, можна сказати тільки так: Яке зараз є населення Києва, Львова, Харкова, Єревана, Парижа, Берліна і т.д. і т.п.