Алеж, алеж.
Одна подруга працює у смоленській обладміністрації.
Насправді , після 2014 року вона вже ніяка не подруга.
Влітку 2010 вони з чоловіком приїхали в Миколаїв(вона місцева, а чоловік - кацап).
Вона кар'єристка, на той час очолювала відділ культур-мультури в смоленській ОДА.
І, до речі, намутила собі не відпустку, а відрядження у Херсон, з метою перенесення кісток Грицька Нечоси на істарічєскую родіну.
Ми сиділи на балконі і невимушено базікали про цього катькіного афериста, коли я раптом перевів розмову на ту квітневу катастрофу. Таньку відразу переклинило. Вона замовкла і кожне наступне слово доводилося діставати з неї кліщами. Отакої.
Виходило, що той захід теж у її компетенції. І знала вона багатого чого, була присутня в аеропорті