Коли Юля керувала лише економікою країни, а не всією країною, то загрози окупації не було, зарплати й пенсії платились стабільно, жопомога за новонароджених була достойною і комунальні платежі для населення були цілком підйомні.
І закона Ківалова-Колісниченка не було навіть в проекті.
І ні один собака не посмів в київських школах вводити вивчення російської мови як для всіх обов"язкове.
Юля Державою ще, на жаль, не керувала. тільки економікою поки що.
(Фірташ пам"ятає).
Загрози окупаціії не було? Навіть при Кучмі була вже Тузла. А з іншого боку в Бєларусской ССР теж нема загрози окупації при Лукашенко. І не буде. Бо вона вже давно окупована і Білорусі - незалежної держави в принципі нема.
Так і Юля- Кремлівська Сволота. Вона злила б Україну і окупації б не було. Бо навіщо окуповувати окуповане?
Події на Тузлі були в вересні 2003 року. На той час Юля була нардепом, на чолі мізерної опозиційної фракції і ніяких чиновницьких посад не займала.
пам"ятаєш?
..................
....Несподівано 29.09.2003 р. з боку Краснод краю, Тамані, під"їхала автощляхова техніка і почала робити насип в напрямку Тузли. Все відбувалось якось дивно, при дивному мовчанні укр. влади. Коли почав гучнішати розголос про все те, то Кучма раптом несподівано поїхав з робочим візитом в якусь півд.амер. країну. І "за дивним збігом обставин" путін, якого тоді ще не називали Хуйлом раптово поїхав в якусь країну Півд.Східної Азії "з робочим " візитом.
Моя особиста думка.
такі співпадіння були не випадкові. Це значить, що була попередня узгодженність між Кучмою і Хуйлом про здачу Тузли. Вголос ніхто нічого не говорив, але все робилось саме задля того. І два Президенти роз"їхались в дуже далекі країни "з робочими візитами", щоб можна було якнайдовше протягнути час і що б не було до кого апелювати. Мовляв, та давайте почекаємо хай Презедент повернеться, тоді вже хай він розбереться і хай там щось вирішує. Бо, мовляв, щось незрозуміле.
Але був розрахунок, що "непонятка" по Тузлі не набуде такого швидкого розголосу й уваги громадськості.
Однак так не вийшло. Кацапи так і не встигли насипати насип від свого материка до острова Тузли, скандал розгорівся і українські стороні навіть довелося на Тузлі створювати прикордонну заставу (раніше її там ніколи не було).
Що було б, якби насип досипали до острова Тузла?
Туди б моментально висадились би "кубанські козаки", зразу б збудували б там казарму, "станицю" назвали б все те як завгодно.
І викурити їх звідти вже було б не можливо. Знайшлись би десятки істориків, політологів, депутатів, які б почали б розводити демагогію ( так як сьогодні це роблять Гордон, Мураєв, Рабінович, Піховшек, Шуфрич, Медведчук, хто завгодно) про те, що проблема існує і її треба вирішувати "мирним шляхом". Бо як же ж інакше? Росія ж наш статегічний партнер! Хіба ж ми повинні ворогувати через якийсь богом забутий піщаний острівець
.
"Кубанські козаки" б тим часо на острові обживалися б. туди б їздтли б журналісти, депутати і т.п., і з РВ і з України.
Але острів той Україна вже б втратила б назавжди.
Для чого це було потрібно Росії? А для того, щоб зробити прецедент і разом з тим, закинути пробну кулю й подивитись на реакцію України й світу. Якщо Україна й світ проковтнули б тузлівське "опускалово", то невдовзі можна було б пробувати отаким майже мирним способом відкушувати укр. територію.
Врешті решт, матеріалів про тодішнє протистояння є не мало.
https://www.depo.ua/rus/life/viyna-za-tuzlu-yak-rosiya-14-rokiv-repetiruvala-okupaciyu-20170928648584https://ukr.lb.ua/news/2018/06/07/399652_hroniki_nezalezhnosti_chi_bula_tuzla.html.................................
Чим все тоді закінчилось?
Хуйло ще не був тоді настільки "матьорий", Україна вчасно висадила прикордонників, де вони взяли отой острів під контроль.
І найголовніше - втрутились американці і своїми важелями натиснули на Хуйла і він відступив, на той час він ще не ризикнув затівати "зарубу" з Вашінгтоном і відійшов від Тузли "Нє солоно хлєбавши".
І ще не забуваймо, що тоді очолював Америку ще нормальний президент Д. Буш молодший, а не та гавайсько-кенійсько-чікагська макака.
Хто забув - згадайте.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,......
Найголовніше. Юля до всього того ніякого відношення не мала і не могла мати.
А от Кучма мав.
І невідомо за які "коврижки" Кучма підігрував Кремлю і Хуйлу, роблячи все, щоб "кубанські козаки" фактично захопили острів, вони ж бо не службовці ЗС РФ, уніформу купили в галантерейних магазинах і хуйло завжди журналюгам відповідав б "іх там нєт".
...........................
А от що стосується Білорусі то тут правий на 100%. Це країна не просто довбойоб а довбойоб в кубі. Її с СРСР буквально "випхнули", коли вже й самого СРСР майже не було.
Білоруський народ денаціоналізований настільки, що ще навіть дивно що він ще й лосі вважається формально існуючим.
.............................
А щодо Юлі робити якісь екстраполяції я не хочу. Злила б, не злила б...
Я бачив всі її кроки в політиці з січня 1997 року, коли вона стала нардепом і очолила Бюджетний Комітет ВР і посьогодні. І від того часу і по сьогодні в мене якихось глобальних претензій до неї як до політика в мене немає. Іноді були помилки й прорахунки.
Найбільший - те, що вона в 2004 році підтримала Ющенка.
Без неї він Президентом не став би НІКОЛИ.
Тупцювання на Померанчевому майдані закінчилось би тим, що народ потроху б поросходився б по домівках, а Янукович мирно б в"їхав би на Банкову.