Автор Тема: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"  (Прочитано 175625 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #420 : Березня 01, 2020, 08:50:15 08:50 »
Традиції, що мав #адиннарот у 18 ст., про які не кожен відає, геть не кожен :

Козак Мамай, XVIII ст.
Полтавська обл. Полотно, олія, 87,7 x 67,1 Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара"

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Cossack_Mamai,_18th_century.png

або ось тут:

https://archive.org/stream/kozak_mamai#page/n147/mode/2up

Напис під зображенням:
 
“Хоть Дивисъ ни Девисъ Даба Нивгадаешь, виткиль Я а якъ завуть Ничиркъ. Называй Якъ хочъ, завсе Позволяю, А якъ Крамаремъ Назавешъ зате полаю. Ято на Свити всякому хочиця Мое Прызвище знати Данима того Свити, хто могъ вигадати. Тилко Одна Дивчина вигадала що Доброго Лошака Подавала. Геи бандура моя зотая Колибъ Дотебе Дивчина Молодая"

« Останнє редагування: Березня 01, 2020, 08:54:03 08:54 від ruthene »

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #421 : Березня 01, 2020, 09:14:29 09:14 »
Традиції, що мав #адиннарот у 18 ст., про які не кожен відає, геть не кожен

Козак Мамай, кін. XVIII - поч. XIX ст.
Походження невідоме Полотно, олія, 100 x 81 Львівський історичний музей

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Cossack_Mamai,_late_18th_-_early_19th_c.png

або тут:

https://archive.org/stream/kozak_mamai#page/n159/mode/2up

Напис під зображенням: “Хочь Дывися на мєнє Та ба Нывгадаишъ Витки Родомъ И якъ Зовутъ Нычичиркъ Ныскажишъ Хиба колы Трапилось Кому устыпу Побуваты То той Можє Имя Моє угада Бо в мєнє Имя Ны одно Аєсть ихъ Дока Такъ зовуть якъ лучишь Наякого Свата жидъ Извидэ за рыдного Батка Почитаэ А ляхъ Милостивымъ Добродиємъ Называє Ачъ Якъ хочь назовы навсє Позволяю Абы Лышъ Ныкрамарємъ затє тобои полаю Тєпєрь Бачу такє насвити стало чого мєнє Иридъ отцурався Ая Из горя у парчєвый кожухъ Убрався Нивись Якъ бувъ я богатъ тоди казалы и викъ Братє мєнє Тылко а хба угадала якъ коня Мєнє Даровала що я козакъ Имєнытый Маю соби ... Гєрбъ знамєнытый глянь шо висить на дуби а я сыжу доли у парчєвый шуби Гай Гай якъ я молодъ Бувъ того у мєнє Засила була шо ляхивъ Борючє И рука нєма А тєпєръ и вошъ бачу подолила Да правда я ше молодый кинь у мєнє вороный чого я журюся хиба я кого боюся отъ журбы трохы стало шо горим и нє стало тилько У мєнє и єсть надєжда Тавна мушкєтъ ... и сабля моя сваха..."



Сміхова культура українського народу у творах “Козак Мамай” та “Запорожцях” Іллі Рєпіна

https://web.archive.org/web/20190727151155/http://prostir.museum/ua/post/27980

Твори, що зображують козака-бандуриста (або ж “Козака Мамая”) у характерній “східній” позі є прикметним явищем українського національного мистецтва. Подібного сюжету не знає мистецтво жодного із сусідніх з українцями слов’янських народів — росіян, білорусів, поляків.
 
Ще у ХІХ ст. ці картини мали надзвичайне поширення серед найрізноманітніших верств українського суспільства, причому їх можна було зустріти і в простих селянських хатах, і в розкішних дворянських садибах.

Були вони і в родових маєтках нащадків козацької старшини – Г.П.Галагана, В.В.Тарновського, М.П.Скоропадського, причому у кожній збірці було по кілька картин, а для останнього “мамаї”, поруч із портретами давніх гетьманів (серед яких був і Мазепа), виступали символами “славного рідного минулого” України [13, с.388]. На сьогоднішній день відомо біля ста подібних творів XVIII – першої половини XIX ст.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #422 : Березня 01, 2020, 09:42:43 09:42 »



Offline Бувалий

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 47996
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #423 : Березня 01, 2020, 09:48:08 09:48 »
Це просто жах якийсь - коли чуеш це лайно про адiн народ...
Хуйло взагалi може себе... нiмцем вважати, адже род Романових 300 рокiв тому... мав велике щастя протягти на царський трон нiмкеню Кетрiн, яка була дiвкою, яку Меншiков дарував царю Петру...
Яким чiном Раша всюду суе тезу про адiн народ, коли ми ментальнi рiзнi, хоч сто рокiв тому комуняцькi вождi навязували необiльшевицьку тезу... не про украiнцiв чi росiян, а про совецькiй народ, в якого взагалi не було нацii - всiх гребли в один ГУЛАГ...

Offline Ostap.L

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 2602
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #424 : Березня 01, 2020, 11:34:21 11:34 »
  :gigi:


Offline Бувалий

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 47996
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #425 : Березня 01, 2020, 01:26:48 13:26 »
 :smiley24:

Offline Южанин

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 7944
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #426 : Березня 01, 2020, 01:50:40 13:50 »
Українська мова точно існувала вже в 11 столітті

За часів Київської Русі в літературі використовувалася церковнослов‘янська мова Кирила і Мефодія, що є діалектом болгарської. Натомість, українська мова була присутня в законодавчих збірках, князівських грамотах та в побутових написах.


Не согласен с этим тезисом . Церковнославянская , она же старорусский язык начала внедряться на Московии московскими попами с 15 века , после того как в 1454 году пал Константинополь и московские попы себя назвали вторым Константинополем.  Поскольку все их мифы были написаны староболгарской мовой , то московские попы начали внедрять староборлгарский язык. Эта придурковатость московских попов не касалась территории Великого Княжества Литовского , где официальным языком и языком делопроизводства оставалась мова Руси , которая сегодня называется украинской мовой , а на Московии эту мову называют "древнерусский язык", не путать с более поздним старорусским, он же церковнославянский язык. А Кирил с Мефодием превнесли только графическое обозначение звуков , называемое алфавитом , а не мову. Мова от графического обозначения звуков не меняется что наглядно продемонстрировала эпоха SMSок латиницей.
« Останнє редагування: Березня 01, 2020, 02:19:30 14:19 від Южанин »

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #427 : Березня 01, 2020, 05:47:02 17:47 »
придурковатость московских попов не касалась территории Великого Княжества Литовского , где официальным языком и языком делопроизводства оставалась мова Руси , которая сегодня называется украинской мовой , а на Московии эту мову называют "древнерусский язык"

На Московії цю мову называють "Западнорусский письменный язык": https://ru.wikipedia.org/wiki/Западнорусский_письменный_язык

она же старорусский язык

"русским языком" на Московії "називали церковнослов'янську мову, тобто русский і словенский — це термінологічні синоніми" : https://uk.wikipedia.org/wiki/Російська_мова#Назва

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #428 : Березня 01, 2020, 05:50:35 17:50 »
на Московии эту мову называют "древнерусский язык"

"древнерусским языком" на Московії називають - "древневосточнославя́нский или общевосточнославя́нский язы́к" : https://ru.wikipedia.org/wiki/Древнерусский_язык

Offline Южанин

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 7944
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #429 : Березня 01, 2020, 11:12:54 23:12 »
Википедия это конечно зашибись ,но я верю собственным выводам . Вы их тоже можете сделать самостоятельно не отходя от компа скачав и ознакомившись с этой книгой.

http://litopys.org.ua/djvu/starukr_slovnyk.htm

В которой самым ценным является перечень письменных памятников на основе которых составлен этот словарь. По перечню видна категория документов , география распространения этой мовы , временной период.

А что до самого словаря , то он является почти полностью идентичным  этому словарю,



в котором есть свой перечень письменных памятников , по которому можно сделать аналогичные выводы , а так же то  что это одна и та же мова, которая очень отличается от так называемой "церковнославянской". Не сложные математические вычисления информации изложенной только на титульных страницах этих книг позволяет сделать вывод о том , что с 11 по 15 век на территории Руси действовала одна и та же мова, что бы не писали в википедии.

А дальше есть словарь в конце книги Котляревского "Энеида" 18 века , опираясь на который можно провести логическую линию до сегодняшнего дня.
« Останнє редагування: Березня 01, 2020, 11:34:54 23:34 від Южанин »

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #430 : Березня 02, 2020, 08:40:54 08:40 »
Брус М. П. Історична граматика української мови: Хрестоматія. – Івано-Франківськ: ПП Голіней О. М., 2016. – С. 4.

https://archive.org/stream/stukr02#page/n3/mode/2up

"За початок відліку української мови взято ХІ ст., пов’язане з виникненням перших писемних творів у Київській Русі, що відображали риси української мови, і становленням основних рівнів української мови, а за кінець відліку – ХV ст., пов’язане з пізнім відтворенням  найдавніших українських писемних пам’яток, первинною документацією окремих українських мовних явищ, започаткованих у української мови як окремої системи. В ХІ – ХІІІ ст. постають і поширюються півднем Русі фонетичні, граматичні, лексичні та інші новотвори, притаманні українській мові, а на період ХІV – ХV ст. припадає первинна або частіша фіксація українських мовних явищ, започаткованих у минулому."

Offline Южанин

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 7944
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #431 : Березня 02, 2020, 09:18:10 09:18 »
Брус М. П. Історична граматика української мови: Хрестоматія. – Івано-Франківськ: ПП Голіней О. М., 2016. – С. 4.

https://archive.org/stream/stukr02#page/n3/mode/2up

"За початок відліку української мови взято ХІ ст., пов’язане з виникненням перших писемних творів у Київській Русі, що відображали риси української мови, і становленням основних рівнів української мови, а за кінець відліку – ХV ст., пов’язане з пізнім відтворенням  найдавніших українських писемних пам’яток, первинною документацією окремих українських мовних явищ, започаткованих у української мови як окремої системи. В ХІ – ХІІІ ст. постають і поширюються півднем Русі фонетичні, граматичні, лексичні та інші новотвори, притаманні українській мові, а на період ХІV – ХV ст. припадає первинна або частіша фіксація українських мовних явищ, започаткованих у минулому."

Вот видите , Вы мне не оппонируете , а подтверждаете мои слова , что мова Руси называется сегодня украинской мовой . Но с автором цитаты  я не согласен в плане , что он подвел черту 15 веком. 15 век это искусственная цензурная черта . Именно тогда и появляется этот так называемый "церковнославянский".  Если проследить за 15 век , то ломается любимое москальское утверждение , что " украинская мова - это испорченный русский", потому цензурой и была проведена крайняя черта 15 век. Если пройти за 15 век , то  становится четко видно что современная украинская мова это мова берущая свое начало как минимум с 11 века и получается другой вывод , что московитский суржик это испорченная староболгарским украинская мова.
« Останнє редагування: Березня 02, 2020, 09:27:14 09:27 від Южанин »

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #432 : Березня 05, 2020, 03:18:28 15:18 »
Стародавні графіті на стінах СофіЇ Київської
https://youtu.be/NxGKwLyzo8s?t=1968

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #433 : Березня 05, 2020, 03:46:36 15:46 »
Бургард-Крістоф Мініх (1683 — 1767). "Очерк, дающий представление об образе правления Российской империи"

"В те времена русская нация была известна в Европе только под именем московитов. Российская империя - под именем Москвы, а ее государь - под именем великого князя или царя московского, то есть короля"


Offline Южанин

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 7944
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #434 : Березня 07, 2020, 01:18:32 01:18 »


И в фильме проскочил совковій стереотип.  Каким боком Новгород к Московии? Новгородская республика была вассальным государством Руси. И те угро-фины, чудь , которые принимали славянскую культуру , перенимали мову Руси назівались словенами и очень даже логично то , что в Новгороде использовали мову Руси т.е. украинскую мову. А москали только уничтожили Новгородскую республику и заняли ее территорию.

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 47249
  • Never give in!
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #435 : Березня 18, 2020, 09:06:39 21:06 »
Акрта Європи 16 ст.
Поглябьте де Russia і Moskovia  :laugh: :laugh:

If you are going through hell, keep going.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #436 : Березня 20, 2020, 12:07:54 12:07 »
Твори, що зображують козака-бандуриста (або ж “Козака Мамая”) у характерній “східній” позі є прикметним явищем українського національного мистецтва. Подібного сюжету не знає мистецтво жодного із сусідніх з українцями слов’янських народів — росіян, білорусів, поляків.
 
Ще у ХІХ ст. ці картини мали надзвичайне поширення серед найрізноманітніших верств українського суспільства, причому їх можна було зустріти і в простих селянських хатах, і в розкішних дворянських садибах.

Були вони і в родових маєтках нащадків козацької старшини – Г.П.Галагана, В.В.Тарновського, М.П.Скоропадського, причому у кожній збірці було по кілька картин, а для останнього “мамаї”, поруч із портретами давніх гетьманів (серед яких був і Мазепа), виступали символами “славного рідного минулого” України [13, с.388]. На сьогоднішній день відомо біля ста подібних творів XVIII – першої половини XIX ст.

Ще один Мамай 18 століття :

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Kozak-bandyryst_(18th_century).jpg

Козак Мамай, XVIII ст.
Походження невідоме. Полотно, олія, 72 х 85. Дніпровський історичний музей ім. Д. І. Яворницького.

Напис під зображенням:

“Гей бандура моя золотая колыбъ дотебы дивчина молодая скакала бъ и плясала до лыха що ны одынъ вражій сынъ отцурався бъ солы миха. Якъ загряю то всякъ поскаче а наупосли ны одинъ вражій сынъ заплаче, козакъ душа правдывая сорочкы нымае колы ны пье такъ воши бье то во бандуру грае. хочъ дывысь ны дывысь табя нывгадаешъ виткиль а и якъ звалы ни чичиръ нызнаешъ."


Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Ще один Мамай 18 століття :

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Kozak-bandyryst_(18th_century).jpg

Козак Мамай, XVIII ст.
Походження невідоме. Полотно, олія, 72 х 85. Дніпровський історичний музей ім. Д. І. Яворницького.

Напис під зображенням:

“Гей бандура моя золотая колыбъ дотебы дивчина молодая скакала бъ и плясала до лыха що ны одынъ вражій сынъ отцурався бъ солы миха. Якъ загряю то всякъ поскаче а наупосли ны одинъ вражій сынъ заплаче, козакъ душа правдывая сорочкы нымае колы ны пье такъ воши бье то во бандуру грае. хочъ дывысь ны дывысь табя нывгадаешъ виткиль а и якъ звалы ни чичиръ нызнаешъ."



Сучасною:

"Гей бандура моя золотая коли б до тебе дивчина молодая, скакала б і плясала до лиха, що не один вражий син одцурався б солі миха.
Як заграю, то всяк коли б поскаче, а на упослі не один вражий син заплаче, козак душа правдивая сорочки не має, коли не п'є так воші б'є, то во бандуру грає, хоч дивись не дивись та ба не вгадаєш відкіль я, а й як звали ні чичир не знаєш."

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
01 вересня 2016,
У межах проекту «ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ» музей презентує перлини колекції, твори відомих вітчизняних та зарубіжних майстрів. У вересні представляємо народну картину «Козак-бандурист»

http://artmuseum.kh.ua/news/eksponat-mi.html

Невідомий  художник

Козак-бандурист.  Народна картина. І чверть  ХІХ століття

Список з оригіналу 1642  року

Полотно, олія. 65х96




Жанр народної картини, головним героєм якої є козак з бандурою,  сформувався в другій половині ХУІІ століття – часи, ознаменовані піднесенням українського мистецтва у всіх його видах – красному письменстві, малярстві, архітектурі, музиці.  Цей  період має  в історії назву – «козацька доба». Відтоді   героїчне і, водночас,  дотепне   зображення козака, що сидить під дубом, склавши ноги «по-турецьки», і награє на бандурі,  стало  надзвичайно популярним  серед  різних верств населення. Зображення цього міфічного персонажа, узагальнений образ якого уособлює українське козацтво,  займав красне місце  як в гетьманських покоях ( в офорті Т. Шевченка  «Дари в Чигирині»  народну картину «Козак-бандурист» бачимо в інтер’єрі приймальні великого гетьмана Богдана Хмельницького), так і у сільських оселях. Його зображення можна було побачити намальованим  на стінах, печах, дверях, віконницях, одвірках будинків,  на меблях і посуді, на вуликах  і  чумацьких возах. Нарівні зі святими на іконах образ козака  набув у народі значимості оберега.  Народні  картини під назвами «Козак-бандурист» або «Козак-душа правдива» продавались на ярмарках, були бажаним подарунком, передавались у спадок.

З ІІ половини ХІХ століття народні картини із зображенням козака з бандурою стають предметом колекціонування. Одним з перших інтерес до історії побутування  народної картини, як самобутнього жанру українського образотворчого фольклору, виявив перший ректор Київського університету Михайло Максимович (1804 – 1873).  Але найбільшу  колекцію «козаків»  зібрав  історик, знавець українського козацтва Дмитро Яворницький (1855 – 1940). Наразі в музеях України зберігаються  понад сотні зразків  народних картин із зображенням козака-бандуриста. В текстах, що доповнюють ці  композиції,  можна зустріти різні імена героя – Хома, Іван, Палій, Харко та ін.  Однак, в усній  традиції, народних думах,  козака-бандуриста  називали іменем   Мамай. 

Походження  слова  «мамай»  ( як, до речі і слова «козак»)  пов’язано  з середньовіччям, добою  переселення народів, часом осілості кочових племен. В перекладі з тюркського слово «мамай»  означає  «ніхто», або «будь-хто». З цього слідує, що  Мамай  – це не власне  ім’я певної особи, а, ймовірніше,  синонім такого поняття як «козак». Кочовики межиріччя Волги і Уралу, ногайці  –  північні степові сусіди запорожців, так називали тих, хто займався не традиційним тваринництвом, а військовим промислом. Поляки  презирливо називали мамаями козаків-запорожців, за асоціацією їх із турками-нападниками чи взагалі з розбійниками.  Зрозуміло,  якщо для поневолювачів люду на запорізьких землях козаки-мамаї  були розбійниками, то для населення країни козаків, України, козак Мамай був народним героєм, визволителем і захисником справедливості.       

Народна картина «Козак бандурист», що представлено в експозиції Харківського художнього музею  –  це є єдина з дванадцяти такого роду пам’яток, які зберігалися в художній колекції Харкова до Другої світової війни і є списком (повторенням) з оригіналу 1642 року. В ній, як і в іконі,  відчутно  відпрацьовану часом  оригінальну  іконографічну схему, кожна деталь якої несе важливу  інформацію.  Головного героя, козака з бандурою, зображено на тлі пейзажу. Всі предмети, що складають «інформаційне поле» твору, мають символічне значення.  Дуб – символ родинного древа, він же уособлює силу і стійкість козака  перед будь-якою небезпекою. Кінь  –   образ козацької волі, а також символ  відданості і вірності братерській клятві. В руках козака не зброя  –  шабля, спис або пістоль, а старовинний музичний інструмент, кобза-бандура. Цим, безумовно, автори підкреслювали миролюбність героя, як характерну рису національної свідомості і важливу ознаку української етнокультури. Епічну композицію урівноважено пейзажними і сюжетними подробицями, кожна з яких має  сакральне значення. Особливості лексики супроводжувального тексту- монолога козака (в нижній частині полотна) нагадують  стиль комедій  народного театру – вертепу. Історія зберегла кілька варіантів тексту, найбільш повний варіант такий:

«Козак-душа правдива, сорочки не має

Коли не п’є, то воші б’є, а все не гуляє…

Хоч дивись, не дивись, та ба не вгадаєш

Відкіля та як звати – нічичирк не взнаєш!

Кому траплялось хоч раз у степу бувати

Той може і прізвище моє угадати.

А ти, як хоч називай, на все позволяю

Аби крамарем не звав, бо за те по лаю.

А якого роду я, то всяк про те знає,

Хто по світу ходить – блукає та долі шукає.

Я козак-запорожець, ні об чім не тужу,

Як є люлька та тютюнець, то мені й байдуже!

Надію маю на мушкет, на ту сіромаху,

Що не ржавіє ніколи, на шаблю на сваху.

Як натягну-ж лука я, брязну тятивою

То від мене і хан кримський утіка з ордою…»

Невід’ємною рисою українського характеру, автор народної картинки вважає схильність козака  до гумору і самоіронії. Приведений текст є  тому підтвердженням. Козак  глузує сам із себе: «коли не п’ю , то воші б’ю, а все ж не гуляю».  У залишках тексту, що приведено у харківській пам’ятці, прочитуються обривки вже знайомих нам  фраз:

«Хоч…на мене …и як звати  ни… незнаєш коли траплялось кому в степах бувати той может  призвище моє угадати бо у мене имя неодно а  десять …а лях милостливим добродием називае  а ти как хочь назови на все позволяю абись мене неназви крамарем…як був богат то називали и наш брат а тепер як ничого не маю то нихто мене не знае…» 

Дата, написана  під текстом  вказує на 5 травня 1642 року. Тобто, оригінал картини був майже ровесником Харкова. Саме тоді козаки, захисники степового приграниччя  “Дикого поля”, у боротьбі з татарами відвойовували простори Слобожанщини, боронили її непевні кордони.

Постать козака  домінує  в  картині, тому і займає місце на передньому плані так, щоб ми могли уважно розглянути героя. В обличчі  з високим чолом, пружними дугами брів, виразними очами, незважаючи на характерну форму носа,  довгі  вуса і чуприну – «оселедець»,  вгадуються  іконописні риси. Ймовірно, що улюбленого народом козака-захисника написав художник-іконописець. Таким чином, народну картину поставлено в один ряд із святими образами. Факт її створення в іконописній майстерні (інших живописних майстерень на той час не існувало) є підтвердженням найвищої поваги до зображеного. В костюмі героя з притаманною  більшості чоловіків, деякою недбалістю, поєднання кольорів  – червона кирея (верхній одяг з «неправдивими» рукавами), сап’янці (чоботи зі шкіри вищого ґатунку), зелені шаровари, надають убранню козака ошатності і навіть урочистості.

Слід відзначити, що автор списка мимоволі відобразив у картині реалії певної доби, що виявились у  характерних ознаках образно-стилістичних і живописних тенденцій часу.  Так,  в портреті козака за умовним іменем Мамай, вгадується натурний матеріал –  персоніфіковані риси конкретних осіб, славних представників козацького роду, учасників історичних колізій. Їх закарбовано у портретах гетьмана Богдана Хмельницького (в іконі «Покрова Богородиці») і козака Леонтія Свічки (в іконі «Розп’яття») та  портретах  козацької старшини  ХУІІ століття – Григорія Гамалія, братів Івана і Якова Шиянів. Також  автор докладно описує  світ, в якому козак «ходить-блукає і долі шукає». Але це вже не умовні зображення  «небо –  земля – вода – дерева», як   було в ранніх зразках цього жанру. Художник  передає відчуття цілого всесвіту, представленого у вигляді  величного краєвиду, наче зачарованого співом героя. У світлому кольорі високого, майже безхмарного неба, наче «розлитий» спокій. Його відчутно у м’яких абрисах пагорбів,  купах соковитої зелені.   Перспективу композиції вибудовано за діагоналлю спису,  покладеного на траву: наш погляд заглиблюється по цій лінії  і «зупиняється» на стовбурі дерева, де  розміщено надзвичайно важливі для козака речі – рушниця («надію маю на мушкет»)  і порохівниця. В живописному рішенні картини відзначаємо ознаки повітряної перспективи. Так, зображення самого героя на першому плані, його обличчя і постать чітко прописано яскравими соковитими фарбами, видно навіть сліди пензля, що моделюють об’єми. Контури коня на другому плані   пом’якшені, вони наче розчиняються на тлі темної зелені. Третій план передано світлими, розбіленими фарбами. Ледь помітні абриси рослинності протилежного берега довершують відчуття глибини простору.

Прагнучі розширити наше уявлення про життя героя, художник зобразив на передньому плані  козаків-побратимів, що готують їжу в  казані над вогнищем.  Цю групу можна було б розглядати як подію, що відбувається десь далеко у низині, біля води, але невідповідний масштаб зображення головного персонажу і його коня тому протирічать. Очевидним є те, що художник зберігає традиційну іконографічну схему, в якій значимість і другорядність зображень  виявлено за допомогою масштабу.

Все, що ми відзначили в народній картині з колекції Харківського художнього музею,  свідчить про очевидну симпатію авторів жанру народної картини до свого героя,  прагнення підкреслити, зробити помітними  найкращі його риси. За кілька століть свого існування образ козака-бандуриста став багатозначним символом нації, її вільнолюбного духу, прагнення незалежності і миру.


Offline Yuras Yuras

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 16187
 :smiley24:

Offline leonpod

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 1668
Капранови про козака Мамая:

Offline Yuras Yuras

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 16187
Капранови про козака Мамая:

Як на мене, версія Капранова надумана і не логічна.

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
A Discourse of the Original, Countrey, Manners, Government and Religion of the Cossacks, with another of the Precopian Tartars and the History of the Wars of Cossacks against Poland. - London, 1672

https://polona.pl/item/a-discourse-of-the-original-countrey-manners-government-and-religion-of-the-cossacks,ODY2NDc3NTA/4/#item








Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
На відео є кілька написів 18 ст.:

Символіка Козака Мамая: Написи на Мамаях

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Наші проти Московії: як українці перемагали небратнього сусіда // Історія без міфів


https://youtu.be/HzcRrkw-z-Y

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #446 : Вересня 09, 2020, 05:43:46 17:43 »
Почему же "братские" народы друг друга не понимают #адиннарот



https://youtu.be/G_sTLBtPQbw

Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #447 : Вересня 16, 2020, 07:05:47 19:05 »
"...еще многие иные превеликие и сильнейшие народы, Булгары, Ращсцы, Ращиане, Сербы, Бошнаки, Карваты, Петы Горски [то есть соседи пяти горам] Русы, Подоляне, Поляки, Москвитяне, и Черкасы, и оные, которые живут далеко при Голфе Венедицком, даже до реки Албии, которых останки еще и ныне суть нарицаемы от Герман Славяне и Виндяне или Винды..."

Книга историография початия имене, славы и разширения народа славянского - СПб., 1722.


Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #448 : Вересня 16, 2020, 09:23:54 21:23 »
Картины другой россии 2-ой половины XVIII века


Offline ruthene

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5507
  • Стать: Чоловіча
Re: Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"
« Reply #449 : Вересня 16, 2020, 09:45:46 21:45 »
Сергей Игнатенко. Картины иной России



Alain Mannesson Mallet (1630-1706)
Moscov (View of Moscow)
Frankfurt / 1686
https://www.raremaps.com/gallery/detail/28802/moscov-view-of-moscow-mallet