Особливо коли та голова й так від природи не дуже здорова, і звикла довіряти лише тому, що їй втелющують з телеекрану в умовах тотального зомбування ворожою пропагандою зпракично усіх телеканалів.
Якби в Європі засоби масової інформації діяли так, як вони діяли в Україні впродовж останніх 12-13 років, то Європа би лежала в руїнах і по ній гасали банди божевільних із автоматами і стріляли б в усе що бачили.
Тому, шановні, власники і керівники центральних і місцевих ЗМІ мають не лише пройти люстрацію, але й багато з них мають сісти з конфіскацією. Щоб бажання розгойдувати і зіштовхувати вже ніколи не виникало.
Безвідповідальність так званих журналістів в Україні більше нагадує інформаційні диверсії. Ні в Британії, ні в США не можна собі уявити, щоб в медія знавісніло натравлювали один регіон на інший, або проклинали населення певної частини країни, або ж рекламували божевільних провокаторів, надаючи їм ефір на головних телеканалах.
Дивитися ТБ в Україні просто неможливо. Шустер і Куликов - це те ж саме, що й Діма Кісєльов, хіба що у більш вишуканій і збоченій формі. Якщо у Кисельова завдання - пропаганда, то у двох “наших“ героїв - провокація. Повірте, збоку це саме так і виглядає. І біда, що цього не хочуть розуміти в Україні.
Інформаційний продукт на авторських шоу завжди пов“язують із продавцем цього продукту. Для глядача, цим продавцем є 1) ведучий, 2) телекомпанія. Глядача не цікавлять імена редакторів, електриків, операторів. Свобода слова передбачає велику відповідальність за слова, бо ціна свободи слова в суспільстві громадянському дуже висока.
Мені страшенно прикро, що в Україні практично відсутня незалежна і відповідальна тележурналістика. Тобто немає на ТБ чогось на зразок газет ДТ або День. Медія корпорації та їхні журналісти в Україні поводять себе ж просто дико - в стилі Гаїті чи Сьєрра-Леоне.
Нижче зразок того, що відбувається у наших медія. Тілки не кажіть, що на це ніхто не звертає уваги
