Зранку я нервувалась, поки не включила мізки й не стала думати про те, з чого це раптом Зеля отримав такий успіх. Дещо пригадала, де з ким поговорила, й зрозуміла, що він бив у двох напрямках.
По-перше, він елементарно спокусив молодь висловлюваннями про те, що молодь прийде до влади й усе в цій країні змінить. Причому, це не досить розумний прошарок молоді, яка вірить в своєму віці в чудеса, Санта-Клауса, Діда Мороза і всіляку фігню. Тобто не звикла задумуватися, а звикла все отримувати й споживати. Їм пофіг всілякі високі матерії. По-простому кажучи - це люмпен в сучасному варіанті.
По-друге, він знову ж зробив ставку на небагаті прошарки населення. Мене здивував факт, коли одна моя знайома, що працювала спостерігачем на виборах, сказала, що за Зеленського багато голосувало людей похилого віку. Тоді у мене все стало на свої місця. Справа в тому у нас більшість пенсіонерів отримує мінімальну пенсію. І вона суттєво нижча від тієї, що вони отримували раніше. Отже, за Зелю пішла голосувати значна маса пенсіонерів, яким він чи то пообіцяв нормальні пенсії, чи то просто купив їх голоси на вибори. Тут вже велике питання, але факт залишається. Що ж поробиш - старі люди й зовсім не думають про те, що обіцянка - цяцянка.
Зеля зіграв на матеріальних сподіваннях простих людей і виграв.
Тепер виходить так, що Пороху якось потрібно відбивати електорат Зелі. Принаймі, варто подумати над сподіваннями цих виборців і щось їм запропонувати.