а все ж, не зникає відчуття, що зеля не вийшов з амплуа. в його житті "до" можна було робити дублі, на ходу переписувати сценарій, або переводити проблему на жарт, та інш.
до прискіпливої і критичної уваги він не готовий. інфантіл самодіяльного театру, з нарцисовим синдромом. він назавжди лишиться пародією на наполеона.
хєрово лише одне - країна втратить час і ресурси, поки вихаркає цей неторіб із себе. і, да, соромно перед притомними кримчаками, татарами та донецько-луганськими, які вже пережили подібний жах, та остаточно лишаються надії повернутися додому.