Сидить Надюха на маленькій, брудній кухні. По столу біжить тарган. Надя лупить його долонню, порожня пляшка "Русской водкі" падає зі стола. Наша Надя глибоко і смачно затягується "Бєломором", поправляє драний тєльнік на грудях, нахиляється ближче до камери і каже в хмарі димяри:
- всі ви, блядь, знаєте, хто я, нахуй. Я представлятися не буду. Просто Надя тим, хто не роздуплився. Я йду в президенти, на хуй, бо я їбала таке життя, як і ви. Савченко спльовує на пол. Карочє. Будемо пиздить. Всіх. З розмаху по єблу, бо заїбало. Я обіцяю роз'єбашити Верховну Раду, перестріляю нахуй всі суди і корупціонерів. Хто з керівників народного самоврядування на місцях хоч копійку здере за квартплату, отримає пізди від мене лічно, блядь! МВФ - просто на хуй. Я сказала! Шо там ще? Війна? Єду к Путіну. Вопрос рєшаєм мгновєнно. Шо йому треба, нехай бере і вдавиться. Країні у нас - я єбу...Нам стільки і нахуй не потрібно. Буде менше територія - порядок хоч наведемо. Росіяни - брати наші. Коли бухаєш з ними - різниці ваще не відчуваеш. Люди, як люди, блядь. Такі, як всі ми. І поїбаться люблять і пожрать. Всі ми однакові. Всі ми брати і сестри. Гейропу - нахуй. Заїбали підари-піздаболи. Толку ніхуя з них. Будемо дружити зі своїми, слов'янами. Що ще? Зарплати? Та скільки влізе кожному. Що ми, грошей не напечатаємо, скільки кому потрібно? Корочє. Пиздець! Починаємо нове, нормальне життя в країні. Без цієї наукової срані і економічних найобок. Надя знову лупить таргана на столі і спльовує на стіну. Шо вам ще показать? Ось папаха! Ось маузер! Я всіх навчу Родіну любить, блядь! Ба-Бах! Що, всралися? Та не сцить! Все буде за-є-бісь! Б'є кулаком по столу. Той підламується. Надя громко ржот.
75% виборців - гарантовано! Га-ран-то-ва-но! Після... Зеленського.
