Ющенко, Жулинський, Фаріон, ... - усі ж з партквитками були. Усі клялися марксизмом-ленінізмом. І жоден з довбодятлів не згадав головний постулат марксизму:
духовна надбудова, до якої належить мова, може стояти лише на міцному економічному фундаменті. Весь Крим і Схід проголосували за незалежність України. Але на запитання шахтарів/кримчан, як будемо вирішувати економічні проблеми, полишені совком, ці довбодятли (добре упакувавши себе і свої родини в державне майно) заявили: мовою вирiшемо всі проблеми. Довбодятлам було і невтямки, що державна мова є обов'язковою для _знання_ (навіть не для спілкування) лише для держслужбовців. Навіть депутати не зобов'язані її знати.
Ні: тупі малоосвічені тварюки полізли людям в душі, як останні з москалів і почали їх шпетити (до речі, на якомусь суржику) що, бач, не знають солов'їної... На пропозиції попрацювати над мовою селян 19-го століття, щоб якось пристосувати її до потреб сьогодення - ПНХ.
Ітогі подведьом: Крим втрачено; на підході Схід і Південь. Юшенко і Фаріон - кумири сільських інтелектуалів, які вважають, що в сучасній Україні нічого не треба міняти, лише примусити шахтарів спілкуватися в забої українською...
Так і живемо.
