Українські компанії над цим працюють. В статті згадується Адрос.
Крім того, вітчизняні виробники пропонують розробки в сфері авіаційних бомб. Знову ж таки, ДП «ДержККБ «Луч» розробила кориговану авіаційну бомбу, яка призначена для ураження наземних цілей типу залізничних мостів, залізобетонних сховищ, злітно-посадочних смуг, РЛС, позицій ОТР, ЗРК, а також надводних цілей в горизонтальному польоті, пікіруванні і кабрируванні носія з реалізацією принципу «скинув-забув».
Бомба оснащена телевізійною головкою самонаведення, що забезпечує захват цілей під носієм та автоматичне наведення в автономному польоті.
Дальність застосування бомби складає з висоти 0,5 км до 8 км, а з висоти 5 км - до 20 км. Точність наведення на ціль становить 3-5 м.
Українські розробники, також пропонують власну версію перетворення вільнопадаючих бомб в кореговані. Йдеться про блок аеродинамічного керування «Адрос» БАУ-01К, який розроблений у київській НВФ «Адрон» і сьогодні проходить завершальну стадію випробувань.
Авіаційні бомбові постріли калібрів 500, 250 і 100 кілограмів, укомплектовані блоком аеродинамічного керування «Адрос» БАУ-01К призначені для ефективного ураження нерухомих, як правило, малорозмірних і захищених наземних цілей. Ефективність влучення бомби в ціль досягається за рахунок усунення початкової помилки прицілювання і відхилень бомби від розрахункової траєкторії, що викликані різними факторами, які не враховуються під час прицілювання.
bomb2
Блок аеродинамічного керування «Адрос» БАУ-01К
Управління авіаційною бомбою здійснюється створенням аеродинамічних сил і моментів під час відхилення двох пар аеродинамічних поверхонь (рулів), розташованих на блоці аеродинамічного керування. Координати цілі вводяться в блок управління під час підготовки до польоту.
Керований бомбовий постріл складається з авіаційної бомби, блоку аеродинамічного керування «Адрос» БАУ-01К, який встановлений в головну втулку для детонатора, додаткових аеродинамічних поверхонь, які збільшують площу стабілізатора, і донного авіаційного детонатора ударного типу.
Можливі різні варіанти бомбових пострілів, утворені на основі авіаційних бомб, які мають дві (головну і донну) втулки для детонаторів. Це, наприклад, фугасні авіаційні бомби ФАБ-500 М-54 і ФАБ-250 М-54, осколково-фугасні авіаційні бомби ОФАБ-250-270 і ОФАБ-100-120 з блоком БАУ-01К і детонатором ударної дії.
Бомбовий постріл підвішується на зовнішніх балкових тримачів літака. Сигнал на включення управління видається через механізм зведення підривника при відділенні бомби від літака.
Незважаючи на бажання вітчизняних виробників розробляти і виробляти сучасні зразки авіаційного озброєння в межах наявних можливостей, практичної реалізації окремих проектів не відбувається. Досі акцент робиться, переважно, на удосконаленні наявного парку ракет.
