Серед безлічі героїчних вчинків, історій і реалій Майдану, є і ганебна сторінка, що пов’язана з білорусом Михайлом Жизневським. До Гомеля їздила наша Валентина Доброта, тут її сюжет (
http://tsn.ua/ukrayina/batki-zhiznevskogo-pidozryuyut-scho-yogo-druzi-prisvoyili-koshti-dlya-dopomogi-rodini-zagiblogo-344277.html), але ще більше болю залишилося за кадром. Родина на стільки бідна, що не має ані комп’ютера, ані інтернету.
Відчуття значення їхнього сина для України в родини відсутнє. Спочатку на кордоні, коли батько віз труну додому, в нього вилучили всі відеоматеріали, зокрема, і з панахидою на Майдані. Потім на цвинтарі в селі, де поховано Михайла, не давали копати могилу, бо якийсь «добродії» пожалілися голові сільради, що «в нас хочуть поховати фашиста». Поки все вирішилось, хлопця довелося ховати о восьмій вечора - в темряві, з ліхтарикам, цвинтар підсвічували фари машин. Коли через проблеми із серцем мама опинилася в лікарні, на неї кидалися інші пацієнтки, відмовляючись ділити палату з «мамою бандерівця». На захист стали лікарі.
Коли наша Валя подзвонила і попросила батьків зустрітися, вони тисячі разів дякували, «что вспомнил кто-то о Мишеньке», це для них най-найважливіше. Бо на сороковини з друзів Михайла ніхто не приїхав. У перших числах травня батьки Жизневського будуть у Києві, мама на Майдан піде вперше. Їх запрошує сюди один благодійний фонд (сподіваємося на матеріальну допомогу для родини). Але найбільше батьки потребують моральної підтримки.
В мене пропозиція до всіх, хто хоче її надати, відправити листи на адресу 1+1. Обіцяю передати особисто, бо плануємо опікуватися родиною, поки вона буде в Києві. Якщо раптом у вас є Мішині фотографії, надрукуйте їх, будь ласка. Дякую наперед!
04080 Київ,
вул. Фрунзе, 23
Канал 1+1
Падалко М.
(для родини Жизневських)
