Сьогодні розмовляла з людиною, яка зараз на пєрєдке. Не на самому нулі, а трошки подалі. Людина не молода. Не добробат, а ЗСУ. Сам туди попросився у 2018 році, хоча вже був військовим у відставці (по роках). Відпустили на одну добу.
Розказує, що в прийшов свого часу наказ, щоб у відповідь не стріляти! Стали забирати всю зброю до автоматів. Армія збурилась, шо піпець. Стояли, мов мішені у цирку. Їх обстрілювали, скидали з безпілотників вибухівку на їх позиції, або просто безпілотниками вираховували позиції і потім гатили по них великою зброєю. Ото армія і збурилась! Послали керівників держави і штабу до бісу і самі почали відповідати. Зброю відтати відмовились. Командири частин їх підтримують і гатять у відповідь по ворогу разом з бійцями. Централье керівництво якось повтихло. Вже не забирають зброю.
Але у ЗСУ там настрої дуже злі. В них таке відчуття, що їх просто як кинули і вони у положенні якихось партизанських загінів.
От розповідь людини з фронту, майже, он-лайн.
