Рецептура
Принцип дії коктейля Молотова схожий із запалювальним боєприпасом. Горюча суміш розливається по поверхні і запалюється або палаючим сірником (ганчіркою), або самозапалюється від контакту з киснем повітря. Додаткові компоненти до пального в суміші використовуються для збільшення часу горіння, підвищення температури полум'я (та відповідно утруднення процесу гасіння такого полум'я) чи для кращого налипання до поверхні.
Найпоширеніші рецептури запалювальної суміші:
- рецептура Че Гевари — 3/4 бензину на 1/4 мастила
- рецептура Вазовського — 2/4 бензину, 1/4 мастила, 1/4 етилового спирту + 10-20 грам сухої суміші дрібних алюмінієвих і залізних ошурок в тонкостінній скляній ампулі
- фінська рецептура — до бензину додають 10-20 мл гудрону
- радянська рецептура — рівні частини бензину, гасу і лігроїну, запал — тонкостінна ампула з сумішшю сірчаної кислоти, бертолетової солі і цукрової пудри
- французька рецептура — бензин і ацетон змішують в пропорції 1:1, додають 50 мл скипидару, потім поступово розчиняють у суміші подрібнений пінополістирол до утворення густого сиропу
- турецька рецептура — 70% бензину, 10% парафіну, 20% мастила
- одеська рецептура (варіант французької; використовувалася, зокрема, в ході сутичок на вул. Грушевського) — 70% бензину, 30% подрібненого пінопласту, розчиненого до максимальної можливої концентрації в ацетоні.
Особливості
При використанні сучасних пляшок з товстішою стінкою по периметру пляшки наносяться склорізом вертикальні насічки з кроком в 1-3 см, щоб підвищити ймовірність руйнування пляшки після удару об поверхню
Застосування
Перед застосуванням пляшки пробку, зазвичай з вкладеною ганчіркою, змочують горючою речовиною, підпалюють і пляшку кидають в ціль. При попаданні в ціль скляна пляшка розбивається, горюча суміш розливається поверхнею і запалюється від палаючої пробки. «Коктейлі Молотова» застосовують головним чином проти автомобілів та бронетехніки. При кидку основною метою є потрапляння палаючої рідини в моторне відділення. Використання пов'язане з ризиком для життя через необхідність підібратися до мети на відстань кидка. В цілому ефективність пляшкових атак проти бронетехніки невелика — для ураження двигуна необхідно влучити у вентиляційні решітки позаду від башти, а для цього потрібно перебувати збоку або ззаду від танка, що зазвичай можливо тільки в умовах
міської герильї, або кинувши пляшку з окопу, який в цей момент перетинає танк. Під час
Другої світової війни вентиляційні решітки танків стали закривати
рабицею. Відповідно пляшки пружинили і, не розбиваючись, скочувалися з танка. Сучасні танки забезпечені надійними засобами захисту від пляшок з горючою сумішшю, хоча пошкодження вогнем зовнішніх деталей танка може привести до зниження його боєздатності.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Коктейль_Молотова
