Тут нещодавно пройша звістка, ніби-то знову планується Віче на Майдані. 21 листопада. Так би мовити, в річницю початку двох минулих революцій. Під гаслом "Ні капітуляції".
Що я хочу сказати з цього всього. Я був на останньому Віче 14 жовтня. Ну і що ? Чим воно закінчилось?
А нічим. То таке Віче, наче сон в бібліотеці.
Щоб розпочалася справжня Революція, то потрібні дві умови:
1) Ненависть до чинної влади повинна зашкалювати
2)Має бути у всіх на устах ім"я потенційного вождя революції, від промов якого тисячі людей готові були б йти на все.
Якраз ці дві умови сьогодні не є реальні. Народ ще й досі зазирає в Зелену Дупу "за трьох" - з вірою, надією і любов"ю, намагаючись вгледіти в ній "закінчення війни" і "кінець епохи бідності".
Коли ці дитячі надії помруть, коли ставлення до влади стане хоча б нейтральне, то тільки тоді можна буде щось розпочинати.
Друга умова - найпроблематичніша для її реалізації. Вождя як не було, так і нема. Без вождя - не буде нічого. Буде тільки багатомісячне тупцювання на Майдані ( пісні , танці, промови, гарячий чай, канапки, намети, сувеніри і т.д. і т.п.).
Потім можуть з"явитися якісь "нові гориничі", які будуть намагатись десь никатися і з"являтимуться на Майдані тільки в неділю на мітинги, героїчно обіцяти не сховатися від "кулі в лоб", а потім, навіть бувши облитими піною з вогнегасника, тишком-нишком пробиратися Офіс до Зеленського і радитися там з Богданом чи ще з кимось, "як розрулити напряжонку".
Виплекати хорошого вождя - то діло не просте. Треба, щоб такий був, щоб з кров"ю в очах і з металом в голосі. Але такий, щоб проявив себе не тільки трибунним гуркотом, а й стремлянням до реформаторства.
Підшукати таку кандидатуру можна було б серед тих політиків, які вже проявляли себе під час буремних подій в минулі роки.
