.Тарас Чорновил :
..... Наприклад, сьогодні (неділя 22 грудня) зранку, замість анонсованої рейтингової передачі «Світ навиворіт», демонстрували відверто агітаційний фільм про Яценюка. Наскочив випадково і не зміг відірватися усю ефірну годину. Аж надто відверто там світилися політ-технологічні напрацювання. Що-що, а такі маніпуляції я вмію дуже добре розрізняти.
.... Свіжий фільм про Яценюка побудований на окремих сюжетах його старої агітаційної кампанії, але тепер уже з продовженням аж до наших днів. Для людей, які не хворіють на історичну амнезію, це пропагандистське місиво виглядатиме смішним – «усе позитивне, що відбувалося в Україні за останні понад 6 років – це виключно плід натхненної праці невтомного й мужнього Арсенія Петровича». Йому приписали геть усе добре, навіть те, до чого він узагалі жодного стосунку не мав (на зразок безвізу, Томосу, закріплення НАТО і ЄС в Конституції).
Натомість, у фільмі є абсолютно нова для «Ге+Ге» тенденція: жодного поганого слова про Порошенка, лише два гнилі натяки. А саме, згадали, що він став президентом фактично завдяки тому, що Яценюк, Турчинов і Парубій відмовилися висуватися. Далі 40 хвилин усі досягнення Порошенка (навіть після відходу Яценюка з уряду) приписують «видатному Сєні».
А друга згадка – це обставини саме тієї його відставки. Спершу подають коротеньку фразу Порошенка, що суспільство вимагає повного перезавантаження Кабміну, а потім довго розповідають, як ця вимога суспільства створювалася «наклепами, маніпуляціями й безсоромною брехнею». Навіть при згадці про обрання нового президента в цьому році «Ге+Ге» не потішило себе іронією про низький результат Порошенка. Повний вакуум, лише заява Яценюка, чому він не піде на вибори, бо, бач, його і його політсили час ще не настав. Навіть технолог-початківець вам пояснить, що негативна інформація діє в мінус, доки не оскандалиться противник певної особи. Зеленський усе більше смердить і люди починають шукати альтернативу – доброго джина, який одним помахом руки виправить все те зло, що вони створили своїми трьома голосуваннями. Акценти на «поганому Порошенкові» уже зараз починають приносити йому іміджеві плюси. А згадка про результат минулих виборів підштовхує обивателів до думки, що вони помилилися й вартувало проголосувати за другого кандидата. Уже з весни кожне негативна згадка про Порошенка збільшуватиме його шанси на наступних (цілком імовірно, що й дочасних) виборах. Для Коломойського, як, до речі, й для Путіна – це погибель. До що тоді треба зробити? Мінімалізувати будь-які згадки про Порошенка, замінити його на іншу, цілком керовану «надію нації».
Тож, без зайвих деталей, я зараз чітко бачу спробу замінити в свідомості доволі примітивної і всеядної частини населення (серіального типу) образ Порошенка на персону Яценюка. Щось нове зараз помічаю і серед народнофронтівців, які не пристали до інших берегів. Перетинаюся з ними на ефірах. Помічаю вичікувальну позицію. Все менше солідаризуються з ЄС, частіше хвалять свого Яценюка (ну цим уже давно нікого не здивуєш) і стали дуже обережні у висловлюваннях щодо чинної влади: не підтримка, ні, скорше небажання зробити передчасний крок. Та сама історія і з Пашинським. Останнього за ґрати відправив одіозний Портнов з особистих і реваншистських мотивів, зелена влада це підтримала, а Аваков по падлючому здав свого вчорашнього соратника. Зараз, коли треба знову збирати й мобілізувати старих яценюківців, слід зняти деякі подразники – Пашинський в тюрмі для них був поганим сигналом.
І коротко про наслідки. Якби все обмежилося заміною абсолютно бездарного уряду Гончарука на оновлений уряд Яценюка, то я б це сприйняв навіть доволі позитивно. Гончарук за руйнівними наслідками свого урядування зробив неможливе – вже майже догнав Юлію Тимошенко 2008-09 років. І навіть має шанс її обігнати. Тому тут, хто б не прийшов, пішло б на краще. А Яценюк, будьмо справедливі, таки весною 2014-го дійсно зупинив падіння в прірву. Нині він ту свою заслугу дуже сильно перебільшує та персоніфікує, але все ж антикризові задатки в нього є. Але є й відмінність. Тоді за ним спершу стояла потуга Майдану, а з літа вже й новообраний президент Порошенко. А зараз за спиною будуть Зеленський із прагненням щось полагодити й відновити з путінським Рашистаном, а ще Коломойський, який ніби й відклав свою ідею з дефолтом, розуміючи, що прірва може бути заглибокою, але й далі переслідує аж ніяк не добросовісні наміри. А Арсеній Петрович уміє бути вдячним своїм благодійникам. Це він проти Порошенка весь час бунтував і ставив палиці в колеса, а ви чули хоч якісь його невдоволення тим же Фірташем, коли ще такий юний Арсеній Петрович був його протеже й висуванцем?.....
