Ні, не різні.
Не знав, що комусь тре пояснювати значення цих слів. Ну, що ж, ловіть:
Любов (кохання) — почуття глибокої сердечної прихильності до особи[1], прив'язаності або сильного інтересу до когось чи чогось[1]. Любов'ю називають внутрішній, духовний потяг до чого-небудь; глибоку повагу, шанобливе ставлення чи приязнь до людини[1]; стосунки між чоловіком і жінкою, викликані прихильністю, або інтимні стосунки між ними[1]. У християнстві — найвища і найпрекрасніша чеснота, безкорисна любов Бога до людини, або людини до ближнього. Також — коха́ння (у значенні прихильності до особи іншої статі)[2], зако́ханість, ми́лість[3].
Жалість — одна з форм почуття дискомфорту, часто набуває вид поблажливого співчуття[1]. Об'єкт жалості сприймається як «жалюгідний», тобто принижений в своєму нещасному становищі[2]. Жалюгідна людина позначає себе через скаргу, яка позначає недолік заподіяний або самим ходом речей, або іншою істотою. У той же час відсутність жалю робить людину «безжальною», тобто жорстокою. В цьому випадку жалість наближається до милосердя. Однак іноді у жалості може переважати мотив переваги[3]. Також жалість може виникати з приводу втрачених речей. Можна жалкувати про втрачений час, речі або загиблих істот («Пташку шкода»[4]). Тут жалість наближається до печалі.
У той же час жалість до себе часто трактується як негативне почуття[5], що заважає власному саморозвитку. З цієї точки зору, жалість консервує нещасне становище та приймає його як об'єктивну даність[6]. Тут жалість наближається до поблажливої любові, яка прощає слабкості[7][8].