День Матері

[Ad Astra]

У цю неділю усім цивілізованим світом відзначається День Матері. Якщо ваша мама ще з вами, не забудьте її привітати. А також своїх бабусь, дружин, хресних та усіх мам, яких знаєте.

[Бумеранг]

Все правильно.
Тільки не "хресну" матір вітають з цим святом, а хрещену матір.
Слова "хресна" чи "похрестник" і т.д.  це гидкі кацапські слова, їх вживають ті, хто українську вивчав в дорослому віці по книжках і тому не чув і не знає українських відповідників.

А от все інше правильно.

[Ad Astra]

Все правильно.
Тільки не "хресну" матір вітають з цим святом, а хрещену матір.
Слова "хресна" чи "похрестник" і т.д.  це гидкі кацапські слова, їх вживають ті, хто українську вивчав в дорослому віці по книжках і тому не чув і не знає українських відповідників.

А от все інше правильно.

Можливо, і так правильно, але у нас розмовною мовою завжди саме так говорили - "мій хресний", "хресна", "похресник", "похресниця", але "хрещена мати" і т.п. Я із західної України.

ПОХРЕСНИЦЯ, і, ж. Жін. до похресник. - Минеться?! - обурився Магера. - Та я не тому, що Домінка моя похресниця, але що се за спосіб? Чотири роки зводив [Ланович] дівчину, а тепер бере Милянову! (Мак., Вибр., 1954, 196).

ПОХРЕСНИК, а, ч. Те саме, що хрещеник. Я йому хрещений батько, це мій похресник (Сл. Гр.); Тепер йому вияснилося, які-то вона [Лисичка] своїм похресни-кам чудернацькі назви давала! (Фр., IV, 1950, 85).

А англійською це godmother і godfather - батьки від Бога.

[Бумеранг]

Можливо, і так правильно, але у нас розмовною мовою завжди саме так говорили - "мій хресний", "хресна", "похресник", "похресниця", але "хрещена мати" і т.п. Я із західної України.

ПОХРЕСНИЦЯ, і, ж. Жін. до похресник. - Минеться?! - обурився Магера. - Та я не тому, що Домінка моя похресниця, але що се за спосіб? Чотири роки зводив [Ланович] дівчину, а тепер бере Милянову! (Мак., Вибр., 1954, 196).

ПОХРЕСНИК, а, ч. Те саме, що хрещеник. Я йому хрещений батько, це мій похресник (Сл. Гр.); Тепер йому вияснилося, які-то вона [Лисичка] своїм похресни-кам чудернацькі назви давала! (Фр., IV, 1950, 85).

А англійською це godmother і godfather - батьки від Бога.

Все зрозуміло. Я хоч народився й виріс і живу в Києві(майже безвиїздно), але мені ця калька з російської ріже слух.
Мої всі предки з південних районів Київщини, де мова майже еталонна. Русизми в мові зустрічаються зрідка.  Хоча граматично і фонетично там мова є бездоганна.
І я з дитинства чітко знав, що є хрещений, хрещена, які мають хрещеника чи хрещеницю.
Але ніколи - "хресників", чи "похресників".

Звичайно ж, Львівщина не знала такої русифікованості як Київщина. Але мова на  Львівщині - страшнувата. Хоча лексично українська. Інтонація - як в польській. А наголоси - то взагалі жах.
Слово "похресник" я чув тільки від людей, які виросли в тотально-російськомовному середовищі.

[Ad Astra]

Все зрозуміло. Я хоч народився й виріс і живу в Києві(майже безвиїздно), але мені ця калька з російської ріже слух.
Мої всі предки з південних районів Київщини, де мова майже еталонна. Русизми в мові зустрічаються зрідка.  Хоча граматично і фонетично там мова є бездоганна.
І я з дитинства чітко знав, що є хрещений, хрещена, які мають хрещеника чи хрещеницю.
Але ніколи - "хресників", чи "похресників".

Звичайно ж, Львівщина не знала такої русифікованості як Київщина. Але мова на  Львівщині - страшнувата. Хоча лексично українська. Інтонація - як в польській. А наголоси - то взагалі жах.
Слово "похресник" я чув тільки від людей, які виросли в тотально-російськомовному середовищі.

Я народилася на Рівненщині в селі і всі родичі теж із села (хоча вже покоління моїх батьків мало вищу освіту і перебралося в міста). Завжди говорили "хресна" чи "хресний" саме в якості іменника, ну і "похресник" чи "похресниця". Рідна мова - українська. Але в тих краях багато полонізмів і потім вже русизми підмішалися під час радянських часів.

[Бумеранг]

Я народилася на Рівненщині в селі і всі родичі теж із села (хоча вже покоління моїх батьків мало вищу освіту і перебралося в міста). Завжди говорили "хресна" чи "хресний" саме в якості іменника, ну і "похресник" чи "похресниця". Рідна мова - українська. Але в тих краях багато полонізмів і потім вже русизми підмішалися під час радянських часів.

Так, слова "хрещений" і "хрещена" це іменники, не прикметники.
Але слова хрестник чи похрестник, я завжди вважав, що це спадщина русифікації.
Ніколи не думав, що вони з'явилися без впливу рос. мови.