Ще одна замальовка з сільського життя.

Овочева-молочна крамниця у селі.
Покупець розмовляє з господаркою якоюсь мовою. Прислухаюсь. Наче білоруська. У господарки лютий суржик, покупець дійсно білорус (звідти він узявся під час карантину не знаю) і дійсно розмовляє білоруською. Я переходжу на українську і ще одна жіночка місцева, розмовляє російською
Отже чотири співрозмовника пів години чешуть язики про усе на світі по троху і тільки через цей час до нас доходить що кожний розмовляє на своїй мові (білоруська, українська, суржик, російська) і не виникло аж ніяких проблем. Не виникло їх і у російськомовної жінки бо вона місцева жителька і знає українську.
А уявіть собі що б у цій ситуації зрозумів кацап котрий знає тільки "русский яЗыг" ))))))